ДІЯЛЬНІСТЬ

  • ЮрФем проводить систематичні зустрічі, круглі столи, конференції, тренінги та інші заходи задля обміну досвідом, обговорення актуальних питань захисту прав жінок в Україні, а також підвищення професійного рівня та подальшого професійного розвитку юристок
  • До участі запрошуємо суддів, адвокаток, працівниць правоохоронних органів та всіх зацікавлених юристок і студенток-юристок!
  • Ми відкриті до ідей та побажань щодо проведення заходу для юристок. Готові організувати та провести цікавий спільний захід із залученням професійних спікерок на актуальну та важливу тему

ПАРТНЕРСТВА

 

“Поодинці ми можемо зробити так мало; разом ми ми можемо зробити так багато”

Хелен Келлер, американська письменниця, лекторка і політична активістка 

ЮрФем налагодила ефективні партнерства із різними організаціями, разом із якими ми рухаємося вперед, втілюємо спільні ідеї, організовуємо заходи та плануємо нашу спільну діяльність

Українська асоціація представниць правоохоронних органів. Попри те, що організація була створена лише у березні 2018 року, вона вже активно впроваджує гендерно-чутливі політику і практику в правоохоронних органах України, а також сприяє забезпеченню рівних прав і можливостей жінок та чоловіків – працівників таких органів

Управління забезпечення прав людини Національної поліції України – структурний підрозділ Національної поліції, представники та представниці котрого працюють у кожній області України. Разом із Управлінням проводимо спільні заходи, присвячені застосуванню законодавства про протидію домашньому насильству та насильству щодо жінок працівниками правоохоронних органів. Представниці Управління є активними членкинями ЮрФем.

Центри безоплатної правової допомоги – мережа, котра охоплює усю України. У центрах безоплатної правової допомоги працюють наші членкині – юристки та адвокатки. ЮрФем працює над покращенням якості надання послуг адвокатами центрів, зокрема, розробляючи методичні рекомендації щодо ідентифікації справ, котрі пов’язані із дискримінацією та гендерно-обумовленим насильством.

Громадська організація “Центр “Жіночі перпективи” – феміністична, правозахисна організація, котра 20 років працює у напрямку захисту прав жінок, постраждалих від домашнього насильства, інших форм гендерно-обумовленого насильства та дискримінації. Експертки Центру “Жіночі перспективи” приймають активну участь у заходах ЮрФем, надають інформаційну, методичну та іешу допомогу ЮрФем, долучаються до розробки матеріалів для юристок.

Громадська організація “Природні Права Україна” – це організація з правозахисту у галузі вагітності, пологів та материнства. Організації об’єднали зусилля, щоб сприяти впровадження змін у систему пологової допомоги на Львівщині для її максимального наближення до потреб жінок та забезпечення прав людини.

ФЛЕШМОБ #ЯзахищаюЇї

08 жовтня юридична спільнота України святкує професійне свято! Переконані, що у цей день важливо говорити про значущу соціальну роль нашого фаху для захисту прав людини

Саме тому розпочали Флешмоб #ЯзахищаюЇї, щоб:

  • зробити більш видимими юристок, котрі відстоюють права жінок із вразливих груп
  • привернути увагу професійного юридичного середовища до проблеми множинної дискримінації жінок
  • спонукати юридичну спільноту бути більш соціально активною та захищати права жінок

Впродовж тижня з 1 по 8 жовтня 2018 року ЮрФем публікувала на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook  успішні історії адвокаток про захист прав жінок

Ми просимо колег юристок долучатися до нас, розповідати свої кейси, ділитися досягнення та перепонами у відстоюванні прав жінок під хештегом #ЯзахищаюЇї

Авторки ідеї флешмобу – адвокатки Лариса Денисенко та Олена Зайцева

Із дитинства Марина відчувала дискомфорт, не розуміла чому її звуть Михайлом і весь час пояснюють, що вона хлопчик, тому мусить поводитися як хлопчик. У студентські роки, отримавши більше інформації, вона зрозуміла, що вона – трангсендерна людина, відкрилася батькам, але вони сприйняли це як жарт

Марина звернулася до лікарів для отримання медичного свідоцтва про корекцію статевої належності, котре потрібне для внесення змін до документів про особу та ін. Пройшовши всі обстеження, отримавши діагноз, здійснивши повний об’єм можливої та доступної хірургічної корекції, Марина прийшла на медичну комісію за отриманням медичного свідоцтва. Однак, лікарі відмовили у видачі документу, вимагаючи попередньо провести повнустерилізацію

Під час судового процесу було доведено протиправність відмови у видачі свідоцтва. Суд прийняв рішення на користь Марини та зобовязав видати медичне свідоцтво Зараз Марина живе своїм життям з документами, в котрих її гендерний маркер* відображає її гендерну ідентичність

* Гендерний маркер – посилання на стать у офіційних документах (актовий запис про народження, паспорт тощо). 

Ганна, 34 роки, одружена, матір трьох дітей. Через недугу часто змушена була перебувати у лікарні. Чоловік спочатку підтримував її. Але якось після повернення жінки до дому їх стосунки зіпсувалися. Одного дня він забрав дітей до своїх батьків та вигнав Ганну з їх дому, посилаючись на небезпечність її хвороби для дітей. З того дня Ганна протягом майже 4 місяців не має змоги безперешкодно бачити своїх дітей, піклуватися про них, жити з ними як раніше

Хвороба Ганни не становить загрози для оточуючих. Про це йдеться у медичних документах. І про це відомо як її чоловікові, так і органам опіки та піклування, до котрих вона неодноразово зверталася, щоб повернути дітей. Та все було марно. Чоловік продовжував фабрикувати докази неадекватності та неспроможності Ганни бути матір’ю своїм дітям, зокрема, незаконно отримав у лікаря-невролога скерування на обстеження її психіатром. Органи опіки не допомагали

Завдяки допомозі адвокатки за зверненнями Ганни лікареві оголошено догану за розголошення медичної таємниці, готується справа про притягнення його до кримінальної відповідальності. Жінка із захисницею очікують рішення органу опіки та піклування щодо визначення порядку спілкування з дітьми, а також добиватимуться належного досудового розслідування щодо вчинення її чоловіком злочину, передбаченого статтями 356 та 161 ККУ (самоправство та дискримінація)

Тетяна, 20 років, одинока мати, внутрішньо переміщена особа. Закладом охорони здоров’я та відділом ДРАЦС м. Макіївки були видані документи, котрі підтверджували факт народження дитини

Переїхавши на підконтрольну Україні територію, Тетяна зрозуміла, що ці документи не відповідають вимогам законодавства України оскільки видані на тимчасово окупованій території. Тому вони не приймалися відділом ДРАЦС України для здійснення реєстрації народження дитини. Як наслідок, Тетяна не могла оформити допомогу при народженні дитини

За рекомендацією своєї знайомої, жінка звернулася за консультацією до Бюро правової допомоги. За результатом звернення було підготовлено позов до суду про встановлення факту народження дитини, а також здійснено представництво інтересів Тетени в суді

Єва, 10 років, місто Житомир. Коли матері Єви не було вдома, дівчинка залишалась зі своїм вітчимом, який з’явився у її житті, коли їй було 5 років. На початку їй подобався дядя Коля, він добре до неї ставився. Проте поступово його поведінка почала змінюватись. Через рік він почав систематично щипати дитину за інтимні частин тіла, що завдавало їй фізичного болю. Єва плакала, це злило вітчима і він ставав жорстокішим. Дитина була налякана настільки, що нічого не казала матері. Одного разу мати побачила синці на тілі Єви. Дівчинка розповіла про те, що сталось та матір заявила до поліції

Під час розслідування вітчим все заперечував, казав, що це дитячі вигадки. Не легко зрушити розслідування з мертвої точки та довести справу до обвинувального акту за ч. 2 ст. 156 КК України – розбещення малолітньої дитини. Ще складнішим був розгляд справи у судді першої інстанції. Враховуючи «позитивні характеристики з місця роботи та проживання, вчинення злочину вперше», суд першої інстанції присудив кривднику умовне відбування покарання без позбавлення волі. Проте домогтися реального покарання у вигляді позбавлення волі вдалося у суді апеляційної інстанції

Після закінчення судової справи, проходження психологічної реабілітації, дівчинка відвідує школи та намагається жити повноцінним життям

Галина, 53 роки, мешканка села на Житомирщині. Мати двох синів. 33 роки була одружена з Петром. Петро щодня бив та принижував Галину. Бив навіть коли була вагітною. А одного разу рубонув сокирою по голові. Сусідка стягнула рану по живому нитками та перев’язала хусткою. До лікарні Галина не поїхала, бо далеко. До міліції не зверталась, бо соромно

Намагаючись пристосуватись до кривдника, як і він почала шукати забуття в чарці. Алкоголь надавав сміливості. Галина стала чинити опір. І завдавала Петру удари у відповідь тим, що потрапляло під руку. Одного разу трапився ніж, котрим чистила картоплю. Після грубої лайки та штурханини, різко розвернулась та влучила у самісіньке серце

Доказів того, шо злочин скоєно в стані сильного душевного хвилювання внаслідок тривалого домашнього насильства, не було, а випита чарка виключала стан афекту. Попри це адвокатка допомогла добитись покарання слабшого, ніж передбачено законом – 5 років позбавлення волі. Галина була звільнена умовно-достроково через 2,5 роки за хорошу поведінку та повернулась до свого села

Ганна, 27 років, мати трьох малолітній дітей. Одразу по закінченні школи вийшла заміж і повністю присвятила себе родині. Протягом 9 років жінка зазнавала психологічного та фізичного насильство з боку чоловіка, свідками чого були їхні діти. Чоловік неодноразово наносив їй тілесні ушкодження. Поліція, що приїжджала на виклики Ганни, не допомагала, у кращому випадку, складався лише протокол про адміністративне правопорушення

Після народження третьої дитини у Ганни виявили злоякісну пухлину. Чоловік не дозволив їй лікуватися  в умовах стаціонару, оскільки вона повинна була доглядати за дітьми. Не маючи, ні самостійного заробітку, ні свого житла, Ганна таки знайшла в собі сили втекти від чоловіка. Щоб мати змогу утримувати дітей, вона погоджувалася на будь-які умови праці та зарплатню, зверталася за допомогою до чужих людей

Адвокатка допомогла їй домогтися отримання передбачених законодавством безкоштовних ліків, а також представляє її інтереси у справах, пов’язаних із домашнім насильством

Олена, 29 років, мешкала в місті Дніпро разом зі своїм сином та чоловіком. Чоловік зловживав алкоголем, наркотиками, вчиняв бійки. Коли ж Олена завагітніла, утік від батьківства до Італії. У жіночій консультації вона дізналась, що має на ВІЛ-інфекцію. Завдяки зусиллям Олени та лікарів хлопчик народився здоровим. Матір сама його виховувала, інколи допомагали батьки колишнього чоловіка. Зустрічі батька з сином обмежувалися кількома сеансами в скайпі

Коли ж через 5 років колишній чоловік повернувся, Олена не заважала йому бачитися із сином. Одного разу сина від з прогулянки не повернув. Олена написала заяву в поліцію про викрадення дитину. Це не дало жодного результату. Час минав, колишній чоловік ігнорував благання Олени та сина не повертав

За допомогою юристки із захисту прав ВІЛ-позитивних жінок Олена звернулась із позовом про визначення місця проживання дитини. Суд першої інстанції визнав місце проживання сина з батьком, попри надані жінкою докази того, що її захворювання не несе небезпеку для дитини, а вона сама є хорошою мамою. Апеляцією жінка та її захисниця домоглися свого – суд вищої інстанції скасував попереднє рішення та визначив місце проживання дитини разом з матір’ю. Справу виграно, син та мама. Однак, ВІЛ-позитивний статус Олени було розголошено

ПУБЛІКАЦІЇ

РІШЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ СТОСОВНО АДВОКАТСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ

Неофіційний переклад,  виконаний спеціально для учасниць Першого Всеукраїнського Форуму юристок  з ініціативи ЮрФем за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги та фінансується Урядом Канади. Погляди, висловлені у цьому матеріалі, належать виключно авторам і можуть не співпадати з позицією згаданих організацій

ІНТЕРВ’Ю

«Жінки в юридичній професії у США»

Підвищення доступу та лідерства жінок у юридичній професії є справою не тільки національною, а й глобальною. Українські юристки мають і що перейняти від колежанок з інших країн, і що передати їм. Однією із цілей Юрфем є обмін досвідом між юристками та їх асоціаціями з різних країн для підвищення спроможності у своїх країнах та ефективної взаємодії на глобальному рівні. 

Як один із кроків в рамках цієї цілі, спеціально для Першого Всеукраїнського форуму юристок, Юрфем ініціювала інтерв’ю із декількома американськими юристками, учасницями та лідерками асоціацій різного рівня, зокрема із:  

§  Касандра Адамс, заступниця декана Камберлендської правничої школи, директорка Центру медіації, член Американської правничої асоціації, Правничої асоціації штату Алабама, Правничої асоціації міста Бірмінгем, а також секцій юристок цих асоціацій (більше інформації)

§  Діандра Деброс, адвокатка, керуюча партнерка юридичної фірми «Zarzaur Mujumdar & Debrosse», Віце-президент Правничої асоціації штату Алабама, член Американської асоціації правосуддя, секції юристок Правничої асоціації міста Бірмінгем (більше інформації)

§  Лінда Коннор, директорка програм безперервної освіти Камберлендської правничої школи, член Американської правничої асоціації, Правничої асоціації штату Алабама, Правничої асоціації міста Бірмінгем, а також секцій юристок цих асоціацій (більше інформації)

 

Інтерв’ю було проведене 27 квітня 2018 року Яриною Журбою, членкинею Правління Юрфем, у Камберлендській правничій школі Семфордського університету у Бірмінгемі, штат Алабама.

Камберлендська правнича школа (Cumberland School of Law) входить у двадцятку і найстаріших, і найбільш рейтингових правничих шкіл США. Серед випускників є і Нобелівський лауреат – Кордел Голл, якого називають засновником ООН. Загалом у США є 204 правничі школи, акредитованих Американською правничою асоціацією (American Bar Association, АВА) та ще кілька десятків шкіл, неакредитованих АВА.    

Алабама є одним із найбільш консервативних штатів країни. Алабама традиційно входить в десятку штатів із найнижчим рівнем представництва жінок у своїх законодавчих органах. Станом на 2017 рік – це 15 % жінок у Палаті представників та Сенаті Алабами (в середньому у законодавчих органах штатів це 25 % жінок, а у Конгресі США – 19,6 %). Тож крізь призму Алабами особливо цікаво аналізуваати досягнення та виклики, які стоять перед юристками США.

Загалом у США, за даними АВА, з тих, хто отримали доступ до юридичної професії, жінками є 36 %.  Частка жінок ще зменшується зі зростанням важливості та оплачуваності посад/позицій у юридичній кар’єрі. До прикладу, серед топ-200 юридичних компаній США частка жінок, які є партнерами, що беруть участь у розподілі прибутку компанії, становить 19 %. 

В штаті Алабама загальна частка жінок у юридичній професії становить 32,6 %.

Повний запис інтерв’ю:

https://www.youtube.com/watch?v=ShIJxXiw358