Аналітичні матеріали - Jurfem

 

Право на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в Україні мають батьки, які працюють на підставі трудових договорів (статті 179, 181 КЗпПУ та стаття 20 Закону України «Про відпустки»).

Очевидно, самозайняті особи, зокрема фізичні особи підприємці (далі-ФОП), адвокати, нотаріуси, які не працюють по трудових договорах, а забезпечують себе роботою самостійно, такого права на таку відпустку не мають.

Асоціацією жінок-юристок України “ЮрФем” у 2017 році було проведене дослідження щодо становища жінок у юридичній професії. 36,9% респонденток зазначили про випадки сексуальних домагань, а 46,5% про факти дискримінації.

З аналогічними порушеннями своїх прав на робочому місці зіштовхуються жінки із різних професій та у багатьох країнах світу

Зокрема, від 45% до 55% жінок у різних країнах ЄС повідомляють про сексуальні домагання на робочому місці. У Великобританії понад 20% зайнятих жінок брали відгули через домашнє насильство, 2% із них втрачали через це роботу. 

Питання забезпечення антидискримінаційного підходу до оплати праці в тому числі за ознакою статті є одним з ключових в аспекті ґендерної рівності, розширення прав і можливостей жінок та прав людини. Проблеми у розрізі відмінностей оплати праці чоловіків і жінок спостерігалися не лише в країнах пострадянського простору, а й в країнах-членах ЄС. Незважаючи на той факт, що протягом останніх років становище жінок поліпшилося, але такий прогрес не був рівномірний, – нерівність між оплатою праці чоловіків та жінок досі існує.

Ґендерна дискримінація щодо оплати праці негативно впливає на економічні та соціальні права жінок.

 

Питання дистанційної роботи обговорювалося на ринку праці уже тривалий час. В Україні воно не було настільки актуальним, проте все більше власників бізнесу переходили частково на залучення працівників для дистанційної роботи.

Пандемія COVID-19 швидко внесла свої корективи на ринку праці, внаслідок чого бли прийняті і зміни до Кодексу законів про працю України та передбачена така форма організації праці, як дистанційна (надомна) робота.

Ми вирішили розібратися у правових аспектах даної форми організації праці, а також впливу такої форми праці на жінок і чоловіків, особливо у період дії карантину.

Стамбульська конвенція ЮрФем

 

 

 Починаючи з 2011 року в Україні триває процес підготовки до ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок та домашньому насильству (далі- Стамбульська Конвенція) , яка незважаючи на велику роботу по підготовці законопроектів та проектів підзаконних нормативно-правових актів ще досі не ратифікована.

06 грудня 2017 року був прийнятий Закон України “Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами”, а також 07 грудня 2017 року Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”.  Даними законодавчими актами були внесені значні зміни у законодавство, проте цього не достатньо і ми спробуємо відповісти чому?

У сучасному світі існують протилежні позиції щодо законодавчої регламентації сурогатного материнства. У рішенні ЄСПЛ  у справі «Labassee v. France»  зазначається, що кожна держава може самостійно вирішувати питання про дозвіл або заборону сурогатного материнства на її території.

Тому це питання регулюється на рівні національного права держав, що часто стає причиною колізій та затягування судових процесів, зважаючи на те, що у відносини сурогатного материнства можуть вступати громадяни різних держав, особи без громадянства.

На практиці існують наступні підходи до регулювання сурогатного материнства в окремих державах:

  • абсолютна заборона.
  • дозволено.
  • дозволено, але існують законодавчі обмеження.
  • не врегульовано законом

 

 

Впродовж останніх місяців, навколо питання сурогатного материнства в Україні, точаться гострі дискусії. Церква, громадські організації та правозахисники наводять різні аргументи щодо заборони чи дозволу жінкам бути сурогатними матерями. Як правило, ці дискусії рідко торкаються правової площини, порядку правового регулювання в Україні сурогатного материнства та порядку оформлення процедури сурогатного материнства. 

Тож ми намагалися розібратися у тому, що говорить законодавство та судова практика, а також яка юридична процедура оформлення сурогатного материнства в Україні. 

У попередніх матеріалах Аналітичного Центру “Юрфем” ми аналізували підходи до регулювання сурогатного материнства в окремих державах, а також правові аспекти сурогатного материнства в Україні. Сьогодні ознайомимось із основними аргументами та контраргументами щодо доцільності законодавчого дозволу сурогатного материнства. При підготовці даного матеріалу були використані коментарі правозахисниць, які будуть зазначені у тексті.

 Серед ключових пропозицій щодо законодавчої регламентації сурогатного материнства в Україні можна виділити наступні:

  • Заборонити сурогатне материнство.
  • Дозволити сурогатне материнство (тут можливі наступні варіації: дозволити лише альтруїстичне сурогатне материнство; дозволити як альтруїстичне, так і комерційне сурогатне материнство).

Проаналізуємо нижче аргументи та контраргументи щодо законодавчого дозволу на використання методу сурогатного материнства.