«Чи передбачена в Україні відповідальність за кібернасильство: основні законодавчі акти» - Jurfem

«Чи передбачена в Україні відповідальність за кібернасильство: основні законодавчі акти»

Вашій увазі серія статтей учасниць програми стажування “ЮрФем” на тему кіберзлочинності. Сьогодні презентуємо статтю Юлії Нікітіної, студентки 3 курсу юридичного факультету, Львівського державного університету внутрішніх справ.

Юлія Нікітіна

У сучасному суспільстві інтернет став невід’ємною частиною життя  людини та її найближчого оточення, які швидко орієнтуються у віртуальному світі, розвивають нові потреби і відкривають власні способи використання новітніх можливостей цифрових технологій.

Інтернет – це засіб розвитку ерудиції та навичок спілкування, але він є і способом підвищення  ризику зіткнення з певними загрозами. Зокрема, віртуальне інтернет середовище і новітні технічні засоби створили можливості для поширення нового виду насильства – кібернасильство. Тому даній темі потрібно приділити чи малу увагу.

Варто розпочати із визначення кібернасильства –  це нанесення шкоди за допомогою електронних форм спілкування і контакту. Воно може включати в себе різні методи пригнічення та придушення людини з метою маніпуляції її діями.

На жаль українське законодавство не регламентує дане поняття, тому є необхідність прийняти відповідне законодавство, яке буде регулювати суспільні відносини у даній сфері.

Кібернасильство полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на людину

Кібернасильство має такі специфічні особливостей, через які люди є більш вразливими до нього. Головною особливістю є те, що таке насильство відбувається в інтернет мережі, а реакція особи на його прояв відбувається на фізичному рівні. Візьмемо до уваги те, що кількість переслідувачів у реальному світі є обмеженою, а у віртуальному – ні. Тому кібернасильство є практично безмежним і дані дії є безповоротними.

Кібернасильство може проявлятися у різних формах:

  • Електронні листи і повідомлення з метою залякування і шантажу;
  • Поширення неправдивої інформації, чуток, пліток;
  • Злам електронної пошти та сторінки в соціальних мережах і поширення інформації, отриманої таким шляхом;
  • Використання чужих паролів для зміни профілю людей і використання інформації, яка може торкнутися почуття інших людей;
  • Створення опитувальників, коли відвідувачам сторінки пропонується оцінити якусь людину і його якості з приниженням її гідності;
  • Розміщення та розсилка фотографій іншим людям з метою глузувань і обговорення;
  • Вимагання через електронне спілкування особистої інформації та поширення цієї інформації іншим людям;
  • Обговорення людей в публічних чатах і форумах з метою їх дискредитації, приниження, образ.

Законом України від 15 жовтня 2017 року “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України” закріплена відповідальність за кібезлочини. Об’єктом кіберзлочинів є персональні дані, банківські рахунки, паролі та інша особиста інформація як фізичних осіб, так і бізнесу та державного сектору. Як ми можемо простежити, в даному законі і взагалі в законодавстві України немає натяку на відповідальність за кібернасильство. І це є суттєвою прогалиною права. Оскільки мережа Інтернет з кожним днем розвивається і охоплює все більше сфер життя і нових користувачів. Задля безпеки інтернет користувачів потрібно законодавче визначення та регламентування кібернасильства. Особливо визначення відповідальності за вчинення кібернасильства, оскільки це є правопорушенням.

Розглянемо один із різновидів кібернасильства – кібербулінг. Найпоширеніші місця, де трапляється кібербулінг – це соціальні мережі (Facebook, Instagram, Snapchat та Twitter), які дозволяють не лише публікувати для широкого загалу негативний контент, який принижує жертву цькування, але й ображати та погрожувати їй в особистих повідомленнях і налаштовувати інших користувачів проти неї. Також для кібербулінгу використовують SMS та електронну пошту. Як показують результати опитування міжнародної організації U-Report, 67% респондентів стикались в житті з проявами насильства. Якщо ж насильство є караним, то чому кібернасильство немає закріпленої відповідальності відповідальності?

Варто зазначити, якщо законодавством не передбачена відповідальність за кібернасильство, то це не означає, що особа яка вчинити дане правопорушення не буде покараною.

Проте в українському законодавстві, є норми, які все ж таки можуть застосовуватися для притягнення до відповідальності за кібернасильство. Наприклад, нецензурна лайка як на вулиці, так і в мережі, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, які порушують громадський порядок і спокій громадян, можуть бути розцінені як дрібне хуліганство, за що передбачена адміністративна відповідальність (стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Прямі висловлювання словесні, письмові чи за допомогою технічних засобів, які містять явно виражене неприязне ставлення, образу, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образу почуттів громадян, у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, можуть стати підставою для притягнення злочинця до кримінальної відповідальності за ст. 161 Кримінального Кодексу України.

Самостійним складом злочину є погрози вбивством, незалежно від того, яким чином вони отримані – через інтернет, третіх осіб, телефон чи особисто. Також систематичне приниження людської гідності, вчинене, зокрема, і через інтернет, якщо це призвело до тяжких наслідків, зокрема самогубства може вилитися ще в одну статтю кримінального кодексу – стаття 120 Доведення до самогубства.

Якщо людина вважає, що її життю загрожує небезпека, вона має звернутися у поліцію. У кожному випадку звернення громадян поліція проводить перевірки, і за наявності ознак злочину відкриває кримінальне провадження.

Варто зазначити, що коли відбувається приниження вашої честі і гідності у мережі Інтернет потрібно фіксувати дії правопорушника (скріншоти, фото, відеозапис) та звертайсь до найближчого відділу поліції із заявою про вчинення злочину .

Отже, у зв’язку із розвитком технічних засобів у житті суспільства, насильство удосконалюється і набуває нових рис. Одним із прикладів такого удосконалення є так зване віртуальне насильство – кібернасильство. Тому для захищеності від кібернасильства життєво важливих інтересів особистості треба розробити відповідну нормативно-правову базу. Дуже важливо подолати правові прогалини і розробити відповідні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України. Так, на мою думку, для ефективної діяльності із запобігання кібернасильства доцільно в законодавчому порядку закріпити поняття, суб’єктів діяльності із запобігання цього виду насильства, визначити відповідальність за дане правопорушення.

Читайте інші статті учасниць Програми стажування ЮрФем

Стаття Мар’яни Ткачук “Поняття кіберзлочинності в українському та міжнародному законодавстві”

Стаття Юлії Тунків “Який алгоритм дій постраждалих від кібернасильства?”