Дослідження - Jurfem

Аналітичний центр ЮрФем підготував новий звіт. Експерти та експертки провели моніторинг судової практики, яка засвідчила, що судді, адвокати все частіше застосовують Стамбульську конвенцію, посилаючись на неї під час розгляду справ щодо захисту прав постраждалих від домашнього насильства.

Застосування активно поширилось після набрання чинності внесених значних змін у Кримінальний кодекс України та Кримінально-процесуальний кодекс України, в частині кримінальної відповідальності за домашнє насильство та насильство за ознакою статі.

  • Чому судді та адвокати застосовують Міжнародний документ, який лише підписаний Україною, але ще не ратифікований?
  • Чи мають право посилатися на норми Стамбульської конвенції?
  • У яких саме справах суд посилається на Стамбульську конвенцію?

Більше читайте у Звіті за підсумками моніторингу тут.

Концепція «дитина свідок=дитина постраждала від домашнього насильства» введена в українське законодавство з набранням чинності у 2018 році Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Вона передбачає, що дитина, яка стала свідком (очевидцем) домашнього насильства повинна бути визнана правоохоронними органами постраждалою (потерпілою) від домашнього насильства.

Такі зміни у законодавство були пов’язані зі імплементацією норм Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (далі – Стамбульська конвенція).

За даними Національної поліції України у 2020 році надійшло 209 тисяч звернень з приводу вчинення домашнього насильства, з них 3 400 звернень від дітей, що становить 1,63% звернень від загальної кількості.

Проте, за нашими спостереженнями, ці дані не в повній мірі відображають ситуацію із кількістю дітей, постраждалих від домашнього насильства, адже стосуються лише тих випадків, коли дитина заявила про вчинення домашнього насильства. Проте у більшості випадків, якщо в сім’ї має місце домашнє насильство, як мінімум одна дитина є її свідком, і, відповідно, повинна бути ідентифікована, навіть якщо не вона звернулася у поліцію, а її мати чи інші особи.

Аналітичний центр ЮрФем провів моніторинг судової практики про притягнення кривдників до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо дитини (ст. 173-2 КУпАП).

Звіт за підсумками моніторингу читайте тут.

Мобінг (насильство на робочому місці) поширений у кожній державі. Таке явище негативно відбивається на психічному та фізичному здоров’ї працівника. А тому для протидії мобінгу уже з кінця ХХ ст. як міжнародною спільнотою, так і більшістю країн світу (Франція, Швеція, Норвегія, Італія, США) виробляються ряд інструментів для посилення захисту прав працівника.  На жаль, поки в національному законодавстві не введене поняття мобінгу та не передбачена відповідальність за такі дії.  Проте якісний аналіз судової практики свідчить, що в Україні доволі розповсюджене насильство працівників на робочому місці. Однак нормативна прогалина у правовому регулюванні ускладнює доведення на практиці факту мобінгу та відповідний захист прав працівника на здорові та безпечні умови праці. Така ситуація свідчить про потребу введення правового механізму щодо протидії мобінгу у національне законодавство.

Проведений Аналітичним Центром ЮрФем аналіз судової практики свідчить, що в Україні доволі розповсюджене насильство працівників на робочому місці. Такі справи зазвичай розглядаються у контексті спорів, що виникають із трудових правовідносин про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі або скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення. Проте такі справи є складними у доказуванні з огляду на труднощі у доведенні вчинення мобінгу.

Авторка матеріалу – Каріна Литвинюк, інтернка Аналітичного центру ЮрФем, аспірантка кафедри кафедра теорії та філософії права ЛНУ ім. Франка, інтернка Інформаційно-дослідницького центру при Верховній Раді України.

Завантажити текст звіту за результатами моніторингу судової практики у справах про мобінг можна тут.

Опублікований новий аналітичний звіт за підсумками дослідження “Гендерні аспекти справ про визначення місця проживання дитини, невиконання батьківських обов’язків,” яке проводила Фундація DEJURE спільно з Асоціацією жінок-юристок України “ЮрФем”.
 
У звіті йдеться про гендерні аспекти та захист прав дітей під час вирішення спорів про місце визначення проживання дитини та про притягнення батьків до відповідальності за невиконання батьківських обов’язків.
 

 Христина Кіт – адвокатка, голова ГО “Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”,

 Галина Федькович – адвокатка, юристка ГО «Центр «Жіночі перспективи», правозахисниця, експертка з питань запобігання та протидії домашньому насильству, співзасновниця ЮрФем,

Микола Колотило – юрист Фундації DEJURE.
 

Дослідження проводилося в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Переглянути відео з презентації можна тут.

Протягом кількох місяців Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем” здійснювала дослідження про вплив COVID19 на права жінок в Україні.

Працювати над дослідженням почали відразу після послаблення карантину: онлайн-опитування, фокус-групи, моніторинг судових рішень та збір відкритих даних органів влади і місцевого самоврядування дали можливість сформувати проміжні підсумки.

Дослідження впливу відбувалось у 2 сферах – трудовій та сімейній.

На основні висновків були сформовані проміжні рекомендації, своєрідне домашеє завдання нам усім, щоб попередити поглиблення нерівності внаслідок пандемії.

Завантажити наш аналітичний звіт можна тут.

Дослідження підготовлено Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» у партнерстві із Урядова уповноважена з ґендерної політики та МФО “Рівні можливості” у ВРУ

Ця публікація впроваджується в рамках проєкту «Права людини для України», який виконується UNDP Ukraine / ПРООН в Україні (Програмою розвитку ООН в Україні) та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2019-2023 рр.

Інформаційний партнер – U-Lead з Європою