#ДеньЮристкизЮрФем – флешмоб до Дня юристки. Олена Зайцева

Олена Зайцева,
юристка НГО “Центр “Розвиток демократії”,
членкиня “ЮрФем”

1.Чому юридична професія? Це було Ваше рішення? Скільки років Ви уже в професії і що Вас тримає у ній? 

Так, це був мій вибір, але пропозиція надійшла від батьків. Пам’ятаю, що певний час була трохи розгублена щодо професії, жартома казала, що буду військовою льотчицею. Мабуть, мало цікавих для себе професій тоді знала і більше переймалась випускними екзаменами (як типова «хороша дівчинка»).

Мені просто поталанило, що модна професія відповідала моїм прагненням та вподобанням і батьки мене повністю підтримали. Єдине, навчатись мені було цікаво, але я довгий час не могла віднайти в цій сфері саме своє, те що справді захоплює. Воно ніби було ось поряд, але невловиме. Тому я зробила помилку (як зараз вважаю) і обрала спеціальність міжнародне приватне право, бізнес, а не права людини. Чому? Тому що чула песимістичні відгуки про неможливість потрапити у сферу публічних міжнародних відносин без потрібних знайомств, але найголовніше – тому що у публічному праві я бачила захист прав якогось абстрактного громадянина, і його потреби були досить далекі від моїх.

Тоді я не знала, що моє покликання дуже поряд, але все ж більш конкретне – права жінок, гендерна рівність. На початку двохтисячних ця тема взагалі серйозно не розглядалась у моєму навчанні. Пам’ятаю як жартувала, що дисертацію буду по цій темі захищати, і мені це здавалось космосом (хоча певний час вела у молодіжному виданні рубрику про права жінок). Тому перші 10 років своєї кар’єри працювала у бізнес секторі, займалась юридичною аналітикою, інтелектуальною власністю та іншими послугами для бізнесу. І лише п’ять років тому, після народження сина, коли виникла можливість подивитися на своє життя зі сторони, переосмислити свої цілі, вирішила кардинально змінити напрямок і зайнятись саме тим, що мені насправді цікаво, що запалює. Тепер тримає в цій темі не лише те, що є потреба зробити життя жінок кращим, але й те, що ця сфера – суцільний виклик, складна задача. Я таке люблю.

2. Три найцікавіші факти чи історії, які Ви пригадуєте з професійного життя чи навчання?
Якщо вже зайшла тема про гендерну рівність, то саме про такі випадки й розповім. Перша згадка – як протягом навчання, десь курсі на третьому дівчата передавали одна одній книгу «Друга стать» Сімони де Бовуар. Я теж її брала, дещо читала, але закинула, бо після прочитаного в мене було відчуття, що мені і без Сімони те все відомо. А дарма, треба було все ретельно перечитати, може набагато раніше знайшла б свою сферу.

Далі був кумедний випадок при влаштуванні на першу серйозну роботу – в Міністерство економіки. Ми с двома однокурсниками після стажування претендували на три місця – дві вищі посади, і одну нижчу. За досить зрозумілими тенденціями мені як єдиній жінці «дісталась» нижча, але в такі моменти в мені вмикається військова льотчиця, тому я прямо запитала у керівництва про підстави. В результаті мене зарахували на кращу посаду за успішністю, яка в мене була вищою ніж в одного з хлопців.

Ну і не можу згадати історію зі свого теперішнього життя: робота в сфері гендерної рівності побудована трохи інакше, ніж в бізнесі. Тут важче прослідкувати результат, а замовники – не кінцеві бенефіціари, а посередники (часто – міжнародні організації). Плюс це нова міждисциплінарна сфера, що потребує знань з різних галузей, і юристок тут досить мало. Як досить принципова людина, вже в перший рік роботи я примудрилася нажити собі декілька ворогинь, коли вивела у публічне обговорення порушення права інтелектуальної власності міжнародної організації. І схоже, це розвалило чийсь амбітний проект. З одного боку ніби ж треба бути мудріше, а з іншого – моя задача захищати права жінок, а це було порушення прав жіночої організації. Так, зі мною певних махінацій не провернеш.

3. Три найцікавіші факти про Вас: чим захоплюєтесь крім роботи?
Люблю фотографію, логіку і екстремальні види спорту: гірські лижі, скелелазіння, цілих п’ять років займалась карате, що дало мені гарну спортивну форму і схильність до пошуку адреналіну. Разом з тим, я зовсім не безстрашна людина, скоріше навпаки – я занадто обережна.

4. Які свої справи чи яку діяльність вважаєте найбільш успішною та значущою?

Найбільш значимим вважаю те, що зрештою займаюсь своєю справою і знайшла однодумиць, яким безмежно вдячна. На разі у нас багато амбітних проектів, пов’язаних з стратегічним плануванням, про які не можу говорити, на жаль. З того що вже зроблено: після моїх тренінгів я бачила очі жінок, де можна було прочитати якщо не зміну, то розхитування патріархального світогляду. Перший крок – це визнати наявність проблеми, і робота над цим у розпалі.
Також активно займаюсь проектами з протидії сексуальній експлуатації. У співпраці з іншими жінками проведено вже не один публічний захід, не одну радіо передачу, є ціла низка інформативних публікацій у ЗМІ. Всіма силами розвіюємо міфи, які активно насаджує бізнес торгівлі жінками: і про «вільний вибір», і про користь від узаконення (декриміналізації) проституції і сутенерства. Розказуємо про провідний досвід в цій сфері (Шведський підхід) та про підтримку цього досвіду в ЄС. Попереду ще багато роботи.

5. Дайте три асоціації до фрази “жінка-юристка”
Розумна, сильна, гнучка

6. Побажайте щось своїм колегам-юристкам
Вірити в себе, віднайти себе і йти до своєї мети.

Інші інтерв’ю читайте за посиланням