Неявка на роботу через війну. Чи можуть звільнити працівника/цю? - Jurfem

Неявка на роботу через війну. Чи можуть звільнити працівника/цю?

Якщо я не з’явилась на роботу через війну, чи можуть мене звільнити?

У випадку, якщо працівник (-ця) і роботодавець перебувають у регіоні, де активно проводяться бойові дії, то трудовим законодавством не передбачено такої підстави для звільнення як війна.

Якщо працівник (-ця) не виходять на зв’язок або місце перебування поки не є відомим, то роботодавець табелює «НЗ» («неявка з нез’ясованих причин»), «ІВ» («інші види неявок, що передбачені колективними договорами, угодами»)  або «І» («інші причини неявки»).

Державна служба України з питань праці наполегливо рекомендує не звільняти працівників за прогул. 

Як оформити свою відсутність на роботі?

Якщо працівник (-ця) своєчасно повідомили роботодавця про своє місцеперебування, то у такому разі і за можливості роботодавець може запропонувати наступні опції:

а) взяти одну із відпусток, яка передбачена у статті 4 Закону України «Про відпустки»: щорічну відпустку (основну, додаткову за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткову за особливий характер праці, інші додаткові), додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи; відпустку без збереження заробітної плати.

Окрім того, варто зауважити, що у колективних договорах, угодах та трудових договорах можуть установлюватись інші види відпусток. Відтак, варто проаналізувати ще внутрішні нормативно-правові акти роботодавця на предмет інших гарантій у разі надзвичайних обставин або воєнного стану.

б) якщо роботу можна виконувати дистанційно, то роботодавець може перевести працівника (-цю) на дистанційну або надомну роботу чи запропонувати гнучкий режим робочого часу.

в) у разі, якщо працівник (-ця) підлягають мобілізації, то стаття 119 Кодексу законів про працю України гарантує збереження робочого місця та середнього заробітку.

Що таке дистанційна та надомна робота?

Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

Надомна робота – форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами;  але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.

Що таке гнучкий режим робочого часу?

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу. 

Перед введенням гнучкого режиму робочого часу роботодавець має переконатися, що доручену роботу можна безпечно виконувати вдома; працівник має належне обладнання та інструмент для безпечної роботи на дому, в тому числі якщо це необхідно, відповідні захисні засоби і пристрої; прийняті обґрунтовані заходи з облаштування робочого місця на дому для тих працівників, які мають інвалідність; вжито заходів щодо забезпечення фізичного і психологічного благополуччя працівників. Застосування  гнучкого режиму робочого часу не тягне змін в нормуванні та оплаті праці працівників;  не впливає на  порядок  нарахування  та  розмір доплат,  премій; не надає пільг при обчисленні стажу роботи (в тому числі і спеціального) та інші трудові права працівників. 

Які існують  типи гнучкого режиму робочого часу?
  • гнучкий робочий день — це день під час якого денна норма часу має бути повністю відпрацьована за день;
  • гнучкий робочий тиждень — це тиждень, під час якого тижнева норма робочого часу має бути відпрацьована повністю протягом тижня;
  • гнучкий робочий місяць — це місяць, під час якого встановлена норма робочого часу має бути повністю відпрацьована протягом облікового місяця.

В  умовах  гнучкого режиму робочого часу  тривалість робочого часу (зміни) не може перевищувати 12 годин на добу. Максимальна сумарна тривалість робочого часу на добу для жінок з дітьми повинна бути не більше 10 годин (пункт 3.1 Положення про порядок і умови застосування змінного (гнучкого) графіку роботи для жінок, що мають дітей, від 06.06.1984).

На час збройної агресії, гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. З наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми  щодо істотної зміни умов праці не застосовуються.