Одинока матір: підстави для отримання статусу, права і обов’язки - Jurfem

Одинока матір: підстави для отримання статусу, права і обов’язки

В умовах сьогодення «одиноке материнство» як правовий статус дозволяє користуватись відповідною допомогою від держави та, разом з тим, визначає ряд обов’язків. Так, на одиноку матір поширюються обов’язки батьків, котрі закріплені в Конституції України та Сімейному Кодексі України. Це виглядає логічно, адже такі обов’язки як утримування своїх дітей та вирішення питань щодо їх виховання повинні виконуватись незалежно від кількості членів сім’ї.  Відповідно, зважаючи на те, що на одиноку матір, по-суті, лягає тягар виконання обов’язків обох батьків, держава намагається дбати про таку менш захищену верству населення, надавши їй певні види соціальної допомоги.

Принагідно слід зауважити, що законодавче регулювання повинно спрямовуватись на врахування інтересів жінок, які виховують дітей самостійно, та їх дітей. Разом з тим, трапляються випадки, коли одинокі матері дуже мало або ж взагалі не обізнані про особливості свого правового статусу. Це легко пояснюється тим, що такого терміну як «одинока матір» не закріплено в жодному нормативно-правовому акті. Тому пропоную розглянути окремі питання правового статусу одиноких матерів

Хто така «одинока матір»?

Вперше визначення «одинока матір» вжили ще у 1944 році, а саме в Указі Президії ВР СРСР. Згодом, у Положенні «Про порядок призначення і виплати допомоги вагітним жінкам, багатодітним і одиноким матерям» від 13.08.1970 року зазначалось, що самотня мати – це жінка, що не перебуває у шлюбі і має дітей, у свідоцтві про народження яких запис про батька дитини відсутній або зроблений у встановленому порядку за вказівкою матері. З даного положення випливає, що до категорії одиноких матерів не відносили розлучених жінок, тобто тих, що розірвали шлюб з батьком дитини. Наступним нормативно-правовим актом, який запропонував своє визначення «одинокої матері», є Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року, в якій одинокою матір’ю була визнана «жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, або вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама». З цього визначення «одинокої матері» ми дізнаємось про виникнення нового тлумачення поняття, а саме «інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама», тобто для визнання жінки одинокою необхідне існування двох ознак: вона сама виховує і утримує дитину.  

Як отримати статус одинокої матері?

Підставою для отримання статусу одинокої матері є відсутність запису про укладення шлюбу або наявність свідоцтва про розірвання шлюбу, але тут не обійтись одним свідоцтвом. Законодавство допускає серйозну прогалину – законом прямо не передбачено, які документи підтверджують, що батько не бере участі у вихованні дитини. В такому випадку, мати може звернутися до суду з позовом про позбавлення батька батьківських прав, з приводу чого буде постановлено рішення суду. Можна також звернутися до поліції у зв’язку з необхідністю розшуку батька у справі за позовом про стягнення аліментів. Тут документом, що підтверджує факт неучасті батька у вихованні дитини, буде постанова слідчого. Також підставою може стати довідка зі школи, садочка про те, що батько не бере участі у вихованні дитини, або подібний акт, складений та підписаний сусідами. Але необхідно акцентувати, що даний перелік документів не є вичерпним.

Зазначені обставини пояснюють виникнення необізнаності не тільки самих матерів, які виховують дітей самостійно, але й створюють чималі труднощі практичного використання багатьох документів. Наприклад,  бухгалтери у своїй роботі не мають чіткої орієнтації щодо змісту понять «одинока мати» та не завжди знають, копії яких документів, крім заяви про застосування податкової соціальної пільги, такі особи мають подавати до бухгалтерії, щоб скористатися належною їм пільгою. Тому варто зробити підсумок всіх визначень і запропонувати наступне визначення: одинокою матір’ю є жінка, яка виховує дитину, у якої запис про батька у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Такі жінки мають право на пільги, щомісячні допомоги, додаткові виплати та іншу допомогу від держави.

Як отримати соціальну допомогу одиноким матерям?

Правовий статус одинокої матері передбачає серед іншого право на отримання соціальної допомоги від держави. Щоб отримати соціальну допомогу, одинокі матері повинні по місцю реєстрації звертатись до органів праці та соціального захисту населення. Такими органами є:  

  • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім’ї та дітей (Міністерство соціальної політики України)
  • центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей. (Державна соціальна служба України)
  • відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад.

Також, допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Така допомога одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, але у випадку, коли дитина перебуває на повному державному утриманні, право на отримання допомоги втрачається. При цьому, якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні в інтернаті під час літніх канікул перебуває вдома, одинока матір може розраховувати на грошові виплати за повні місяці перебування дитини вдома. Підставою для цього є довідка навчального закладу про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному забезпеченні (навчання за рахунок держави).

Зараз в нашій державі існує декілька видів пільг одиноким матерям: соціальне забезпечення; додаткові гарантії трудового законодавства, в тому числі відпустка; пільги з оподаткування та забезпечення житлом.

Для самотніх матерів основним і найпоширенішим видом пільг є грошові виплати. Окремої уваги потребує документація, яку слід «назбирати» для того, щоб отримати фінансову допомогу. Отож, перелік документів:

– заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

– декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі ― декларація). До декларації не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;

– довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;

– витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану. Через деякі обставини, (наприклад, дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні) отримати цю довідку можуть не всі громадяни, але існує альтернатива: довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку;

– копія свідоцтва про народження дитини.

Усиновлювачі подають також копію рішення про усиновлення.

Розмір грошової допомоги

Розмір грошової допомоги одиноким матерям розраховується виходячи з різниці між 100% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку та середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Для прикладу, сім’я, що складається з двох осіб (одинока матір та її неповнолітня дитина) має середньомісячний дохід в розмірі  5000 грн (мінімальна зарплата). Отже, середньомісячний дохід на одного члена сім’ї становить 2500 грн. Розмір допомоги такій сім’ї буде 500 грн ( 2500 грн – 2000 грн ).  

  При наданні грошової допомоги важливим є системний моніторинг і контроль за цільовим використанням коштів, які передбачені для соціальних виплат. Такий контроль та інспектування під час надання соціальної підтримки потрібен для того, щоб унеможливити порушення законодавства під час призначення соціальних виплат. Це входить в завдання нової проектної інституції державної виконавчої влади – Національної соціальної сервісної служби України, яка буде створюватись в три етапи. Вже в січні 2021 року буде здійснений перший етап створення Нацсоцслужби, а завершальний етап має відбутись в січні – лютому 2022.

Гарантії в сфері трудових відносин

Держава надає додаткові гарантії при прийнятті на роботу та звільненні одиноких матерів а також наданні відпусток. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про відпустки» одинокій матері надається право на додаткову відпустку тривалістю 10 днів без урахування святкових та неробочих днів. Невикористану за минулі роки додаткову відпустку можна взяти будь-коли, або ж у разі звільнення вона буде компенсована грошима. Крім цього, трудове законодавство закріплює заборону у відмові одинокій матері в прийнятті на роботу(184 КЗпП), залучення до надурочних робіт та відряджень (без згоди) матерів.

Законодавчі новели

Міністерство соціальної політики України опублікувало 28 липня 2020 року роз’яснення щодо нових умов призначення допомоги на дітей одиноким матерям. Особливої уваги потребує аналіз деяких умов, за яких допомога на дітей одиноким матерям не призначається, а саме:

– особи, які входять до складу сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;

– у власності сім’ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505;

– у власності сім’ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років.

Дані умови важко назвати належними, оскільки положення статті 22 Конституції України забороняють законодавцю погіршувати становище людини у суспільстві та закріплюють принцип недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, тому не можуть бути звужені не тільки конституційні, а й усі права та свободи, передбачені законами України.

ВИСНОВКИ

  • Чинне законодавство України у сфері правового регулювання статусу одинокої матері потребує вдосконалення. Перш за все, існує нагальна потреба у  розробленні та  прийнятті закону, у якому було б визначено поняття «одинока мати», закріплено її права та обов’язки.
  • Не менш важливою є необхідність Міністерства соціальної політики переглянути умови припинення фінансової допомоги одиноким матерям.
  • Для управління системою соціального захисту одиноких матерів обов’язковим є наявність персоніфікованого обліку матерів, які одержують пільги та належне програмне забезпечення (автоматизоване опрацювання документів) щодо надання пільг та інших видів допомоги.
  • Прийом жінок з усіх питань, що стосуються соціального захисту, має здійснюватися працівниками відповідних органів в одній приймальні, призначення допомог повинно проводитися за однією заявою, що в рази покращить дієвість механізму соціального забезпечення.
  • Є необхідним контроль за завершенням всіх необхідних процедур для початку роботи Національної соціальної сервісної служби України.

Матеріал підготовлений Аналітичним центром “ЮрФем”

Читайте також:

Чи існують в інших державах обмеження щодо розірвання шлюбу?

Застереження держав при прийнятті Стамбульської конвенції

Чому українській судовій, правоохоронній та юридичній спільноті необхідна Стамбульська конвенція?

Медіація в справах щодо домашнього насильства в контексті Законопроєктів «Про медіацію»

Гендерні аспекти відпусток по догляду за дитиною, якщо мати працює адвокаткою чи нотаріусом 

Підходи до регулювання сурогатного материнства

Сурогатне материнство: що маємо в Україні сьогодні?

Сурогатне материнство: бути чи не бути?

Сурогатне материнство: етичні аспекти