Огляд пропозицій Президента України у напрямку протидії ґендерно-обумовленому насильству та їх практична реалізація: Частина друга - Jurfem

Огляд пропозицій Президента України у напрямку протидії ґендерно-обумовленому насильству та їх практична реалізація: Частина друга

У другій частині статті розглядаються нововведення, які очікуються в освітньому і виховному процесах в частині проведення просвітницької роботи серед дітей та молоді, а також як прийнятий Указ, вплине на захист прав і законних інтересів дітей. Статтею розкриваються основні законодавчі зміни, які передуватимуть забезпеченню додаткових процесуальних гарантій неповнолітнім особам при проведенні їх допиту, опитування під час кримінального провадження, що базуються на найкращих міжнародних практиках, а також стосовно законодавчого закріплення відповідальності за переслідування (сталкінг).

Першу частину матеріалу читайте тут.

Дар'я Росохата, авторка матеріалу
Дарія Росохата, авторка матеріалу, юристка, державна службовиця

ЯКІ ЗМІНИ ПЕРЕДБАЧАЄ УКАЗ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ДІТЕЙ?

Указом передбачено розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроєкту, спрямованого на забезпечення додаткових процесуальних гарантій неповнолітнім особам при проведенні їх допиту, опитування під час кримінального провадження, що базуються на найкращих міжнародних практиках, зокрема на моделі «Barnahus», де головним виконавцем наразі виступає Міністерство юстиції України.

Законопроєкт буде спрямовано на імплементацію європейської моделі боротьби зі сексуальними зловживаннями відносно дітей шляхом створення орієнтованих на дитину багатопрофільних та міжвідомчих служб. Законодавча урегульованість має закріпити усі аспекти взаємодії з дітьми та їх рідними в «будинках для дітей»: бесіда з дитиною (в рамках судового провадження у справі дитини), медичний огляд, підтримка в кризовій ситуації, психологічні та соціальні послуги для дітей-жертв та їхніх сімей.

Так, 5 листопада 2020 року Верховною Радою України прийнято в першому читанні проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції)» (реєстр. № 3055 від 11.02.2020), яким пропонується внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ шляхом доповнення його статтею 30-2 «Захист дітей, які постраждали від сексуального насильства або стали його свідками (очевидцями)», якою передбачено, що «Організація функціонування, кадрове, методичне і матеріально-технічне забезпечення спеціального приміщення, передбаченого для опитування (допиту) дитини, яка постраждала від сексуального насильства або стала його свідком (очевидцем), із застосуванням дружньої до дитини методики, здійснюється спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб, що утворюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства», що виступає позитивним  втіленням статті 15 Конвенції про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.

Окрім вище наведених змін у законодавчому полі, удосконалення законодавства потребуватимуть питання щодо:

– можливості надання посадовим особам служб у справах дітей, органів опіки та піклування доступу до відомостей, що становлять лікарську таємницю, відомостей досудового розслідування у випадках, коли одержання таких відомостей є необхідним для прийняття рішень стосовно захисту прав і законних інтересів дитини;

– щодо застосування процедури примирення у справах, пов’язаних із домашнім насильством, а також стосовно забезпечення права особи, яка постраждала від домашнього насильства, на пред’явлення позову про розірвання шлюбу.

Протягом першого півріччя 2020 року структурними підрозділами обласних та Київської міської державної адміністрації, до компетенції яких належать питання здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству зафіксовано 96 358 звернень. Зокрема, від дітей надійшло 836 звернень (0,9 % від загальної кількості); від жінок – 84031 звернення (87,2 % від загальної кількості); від чоловіків – 11491 звернення (11,9 % від загальної кількості звернень), про що повідомляє Міністерство соціальної політики України на своїй офіційній сторінці

Важливим аспектом для реагування на випадки домашнього насильства стосовно дітей та за участю дітей є удосконалення:

порядку прийому і розгляду заяв та повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей;

 порядку виявлення дітей, які постраждали від домашнього насильства;

 порядку організації надання дітям, які постраждали від домашнього насильства, допомоги та захисту;

типової програми для кривдників з визначенням особливостей проходження такої програми дітьми-кривдниками;

Хоча питання виявлення дітей, які постраждали від насильства, приймання та розгляд звернень і повідомлень про вчинення насильства стосовно дітей, організація надання таким дітям соціального захисту здійснюються згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Водночас такий Порядок наказом від 06.05.2019 № 684/340/607/1008 було визнано таким, що втратив чинність. Тому, станом на сьогодні це питання регулюється виключно Порядком взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі.

Очікується, що саме затвердження Порядку, в якому будуть зосереджені питання прийому і розгляду заяв та повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, особливості виявлення дітей, які постраждали від домашнього насильства, надання їм допомоги, стане відправною точкою в напрямку удосконалення порядку реагування на дане явище.

З огляду на рівень дитячої злочинності є необхідність у розробці дієвих заходів, спрямованих на захист прав дітей, які стикнулись з проблемами і законом. Так, на підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України покладається обов’язок щодо здійснення превентивних заходів, які пов’язані з соціальною підтримкою дитини, що має конфлікт із законом. З метою реалізації взятих на себе міжнародних зобов’язань Указом одним із невідкладних заходів визначено удосконалення з урахуванням міжнародних стандартів організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України з дітьми-кривдниками.

НОВОВВЕДЕННЯ В ОСВІТНЬОМУ ТА ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСАХ

Одним із найважливіших напрямів профілактичної діяльності, спрямованої на протидію насильству є проведення просвітницької роботи серед дітей та молоді, які проводять фахівці шкільної психологічної служби, або ж шкільні психологи, робота яких потребує удосконалення також відповідно до Указу. Передбачається імплементація в освітній та виховний процес принципів ненасильницької поведінки та недискримінації у закладах освіти, дитячих закладах оздоровлення та відпочинку. Планується в навчальних та виховних закладах формування у всіх учасників процесу навичок толерантної поведінки, спілкування та взаємодії. Формування ненасильницького світогляду та здобуття необхідних навичок потребує включення до плану освітнього або виховного закладу програми, які навчать дітей навичкам толерантної та дружньої поведінки, шанобливого ставлення до однолітків і дорослих, конструктивного вирішення конфліктів, самостійного прийняття рішень. Такі програми допоможуть засвоїти загальнолюдські цінності, вчитися поважати права і гідність людини, гендерну рівність і різноманіття.

Разом із цим, перші кроки в цьому напрямку були ще у 2018 році, де з метою виконання законодавчих вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» Міністерство освіти і науки України розробило спільно з Міністерством молоді та спорту України методичні рекомендації по запобіганню та протидії насильству для використання у профілактичній освітній діяльності. Методичні рекомендації поширені серед закладів освіти України та спрямовані на формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення домашнього насильства як порушення прав людини.

Натомість, така практика після прийняття Указу з рекомендаційного характеру має перейти з часом у невід’ємну складову освітнього процесу.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПЕРЕСЛІДУВАННЯ: НА ЧАСІ ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ

До квітня 2021 року передбачено розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроєкту спрямованого на встановлення відповідальності за переслідування (сталкінг), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, як насильства за ознакою статі.

На сьогодні в Україні жодним чином не передбачена відповідальність за переслідування, або «сталкінг» та відсутній чіткий правовий механізм, що виключає можливість жертв переслідування звернутись до правоохоронних органів.

Водночас, є ряд нормативно-правових актів, які прямо не передбачають захист від переслідування, але мають згадку про це, зокрема, в Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Кодексі України про адміністративні правопорушення (в контексті домашнього насильства), Цивільному кодексі України та інших дотичних нормативно-правових актах.

Так, значну роль у підтримці постраждалих від переслідувань відіграють громадські організації, що займаються допомогою потерпілим переслідування. Додатково постраждалі від сталкінгу також можуть звернутись до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Експертної ради з протидії дискримінації при Міністерстві соціальної політики України.

Стамбульська конвенція про запобігання насильству щодо жінок передбачає, що країни-учасниці зобов’язуються криміналізувати поведінку людини, яка змушує її боятися за свою безпеку. Хоча Україна і не ратифікувала Конвенцію, важливо відмітити перші кроки в цьому напрямку (в рамках виконання Указу Президента України), зокрема визначення встановлення відповідальності за « сталкінг» як один із невідкладних заходів.

Отже, бачимо, що окрім удосконалення існуючих механізмів та заходів, Указ спрямований і на нововведення, які очікуються, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях, зокрема, в законодавчій сфері щодо унормування питання забезпечення додаткових процесуальних гарантій неповнолітнім особам при проведенні їх допиту, опитування під час кримінального провадження, закріплення відповідальності за переслідування (сталкінг). В свою чергу, не менш важливим напрямком в протидії домашнього насильства Указ виокремлює просвітницьку роботу серед дітей та молоді, що, безперечно, сприятиме формуванню у підростаючого покоління навичок толерантної поведінки, спілкування та взаємодії.

Матеріал підготовлений Аналітичним центром “ЮрФем”

Читайте також:

Огляд пропозицій Президента України у напрямку протидії гендерно-обумовленому насильству та їх практична реалізація: частина перша​

Застереження держав при прийнятті Стамбульської конвенції

Медіація в справах щодо домашнього насильства в контексті Законопроєктів «Про медіацію»

Гендерні аспекти відпусток по догляду за дитиною, якщо мати працює адвокаткою чи нотаріусом 

Захист від насильства і сексуальних домагань: чи передбачені механізми у законодавстві про працю?

Гендерні аспекти оплати праці

Чому українській судовій, правоохоронній та юридичній спільноті необхідна Стамбульська конвенція?