Підсумки експертного обговорення про зміни до КПК стосовно домашнього насильства - Jurfem

Підсумки експертного обговорення про зміни до КПК стосовно домашнього насильства

КПК України у статті 477 визначає перелік справ, які можуть бути розпочаті лише за заявою потерпілої особи (справи приватного обвинувачення), серед них легкі тілесні ушкодження, побої та мордування, домашнє насильство, зґвалтування, сексуальне насильство (ст. 153 КК) тощо, а, відмова потерпілої від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження
То у чому ж дискусія?
Стамбульська конвенція, яку Україна підписала, але ще не ратифікувала, зобов’язує держави переглянути цю норму у справах, пов’язаних з домашнім насильством.
💡З одного боку, аргументація «кожна людина має самостійно визначати способи захисту свого права, в тому числі межі втручання держави в приватне життя» видається цілком логічною. Проте, в умовах, коли значна кількість правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, замовчуються, приховуються а, іноді, толеруються неналежним реагуванням правоохоронними органами, суспільством в цілому, де звідусіль звучать фрази «не винось сміття з хати», є необхідним належне реагування держави для запобігання таким правопорушенням та реального захисту потерпілих у випадках їх вчинення.
Відповідно, питання, чи злочини, пов’язані із домашнім насильством, повинні бути віднесенні до приватного обвинувачення залишаються відкритими до обговорення сьогодні.
🔸Саме таке експертне обговорення відбулось 17 листопада за участі науковців, суддів, адвокаток, поліції, представниць системи БПД та багатьох інших зацікавлених експерток та експертів, які продовжували дискутувати на ту ж тему.
“Я погоджуюсь з думкою, що людина має мати право визначати межі втручання держави у своє особисте життя. Але це може стосуватись ситуації, коли немає такої кількості злочинів певного виду, які залишаються прихованими, латентними, коли належною мірою не здійснюється провадження. Тому, можливо продумати певну перехідну форму – тимчасово встановити обмеження, коли держава має ініціювати провадження, коли це злочини, пов’язані з домашнім насильством. Якщо це, хоча б тимчасово, стане відповідальністю держави, то це допоможе налагодити належне функціонування судів, правоохоронних органів та змінити ситуацію, коли більшість таких справ залишаються прихованими та нерозслідуваними”, – каже керівниця Аналітичного центру ЮрФем Катерина Шуневич.