Шлях до імплементації: підсумки експертного обговорення щодо відповідності Розділу IV Особливої частини Кримінального кодексу України положенням Стамбульської конвенції - Jurfem

Шлях до імплементації: підсумки експертного обговорення щодо відповідності Розділу IV Особливої частини Кримінального кодексу України положенням Стамбульської конвенції

З ратифікацією Стамбульської конвенції (Конвенція Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами) з’явилось чимало нових викликів щодо того, аби  привести національне законодавство у відповідність до положень цього документа. Які практичні проблеми виникають при кваліфікації правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи та які загальні підходи слід застосовувати при кваліфікації та подальшому доказуванні таких правопорушень відповідно до норм цього міжнародного документа – розбирались фахівці та фахівчині під час експертного обговорення 26 липня 2022 року.

Захід організував Аналітичний центр ЮрФем за підтримки Ради Європи. Його керівниця – Катерина Шуневич – модерувала подію. У фокусі обговорення був Розділ IV Особливої частини  Кримінального кодексу України “Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи”.

Зі вступними промовами виступили Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко та Валерія Ткаченко – національна координаторка проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством стосовно жінок в Україні», які наголосили на важливості імплементації норм Стамбульської конвенції та приведення національного законодавства у відповідність до її положень. А голова Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» Христина Кіт зацентрувала на важливості подібних обговорень для того, аби почути точки зору різних експертів/ок та обмінятись думками.

Першою з доповідачів/ок виступила к. ю. н., доцентка кафедри кримінального права № 1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, членкиня ЮрФем Олена Харитонова. У своїй доповіді «Сексуальне насильство і Стамбульська конвенція: ландшафт національних реформ та перспективи вдосконалення правових практик» Олена визначила основні акценти реформ у сфері кримінальних правопорушень, які пропонуються Стамбульською конвенцією:

  1. Сексуальна автономія особи і комунікативний характер згоди мають ключове значення на сьогодні щодо встановлення правомірності чи кримінальної протиправності сексуальної поведінки;
  2. Нові підходи законодавця до класифікації кримінальних порушень щодо сексуальної автономії;
  3. Захист найбільш уразливих до сексуального насильства і до сексуальної експлуатації осіб.

Крім того, Олена проаналізувала особливості та можливості «правового вдосконалення» статей Кримінального кодексу України – ст. 152 «Зґвалтування», ст. 153 «Сексуальне насильство» та ст. 154 «Примушування до вступу в статевий зв’язок».

До обговорення долучився Олексій Цвєтков – представник Головного слідчого управління Національної поліції України. Він каже, що при імплементації норм Стамбульської конвенції важливі не лише зміни до законодавства, а й розвиток інституційної спроможності держави надавати допомогу потерпілим (просвітницька робота серед населення, наявність кризових центрів, які надають комплексну допомогу тощо).

Крім того, Олексій акцентує на нинішніх недоліках проведення допитів потерпілих, які призводять до додаткової травматизації.

Підтримала цю тезу Олексія Ірина Гловюк, зазначивши, що наше законодавство в аспекті допитів забезпечує ретравматизацію, і це велика проблема для потерпілих від злочинів сексуального насильства.

Ірина – докторка юридичних наук, професорка кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права  Львівського державного університету внутрішніх справ, адвокатка – доповідала на тему «Особливості розгляду судами кримінальних проваджень за ст. 153 КК України: новітня судова практика».

Експертка вивчала відповідну судову практику щодо злочинів за ст. 153 ККУ (Сексуальне насильство) за останні два роки, і в неї з’явились питання щодо релевантності кваліфікації. Наприклад, в одному з вироків було зазначено, що, почувши відмову потерпілої щодо певних дій сексуального характеру, не пов’язаних з проникненням, у кривдника виник умисел на зґвалтування потерпілої, з метою чого наніс їй удар прикладом в задню частину голову, так як вона стояла до нього спиною, та наказав лягти на землю. У цій ситуації був умисел на зґвалтування (зґвалтування – ст. 152 ККУ), водночас кваліфікували справу за статтею 153 ККУ. Тому виникають питання щодо розмежування цих статей, особливо коли є замах на зґвалтування.

Щодо особливостей захисту прав дітей в контексті кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканності особи доповідав Георгій Попов доктор юридичних наук,  адвокат, національний експерт проєкту Ради Європи “Боротьба з насильством щодо дітей в Україні”. Він проаналізував новели законодавства щодо, зокрема, імплементації норм Лансаротської конвенції, визначив актуальну проблематику та вказав напрямки підвищення ефективності захисту прав дітей. Це, наприклад, якнайшвидший початок функціонування реєстру психологів, які працюватимуть з потерпілими, навчання фахівців/чинь, як працювати з моделлю Барнахус тощо.

До обговорення долучилась також адвокатка «ЮрФем: підтримки» Ірина Кузіна з практичним запитанням щодо кваліфікації правопорушень за статтею 153. Спектр правопорушень за цією статтею може бути дуже широким і, на думку Ірини, є сенс класифікувати/градувати способи сексуальних атак, аби індивідуалізувати покарання. І, можливо, саме така градація збільшила б кількість притягнень до відповідальності.

Представниця Національної академії внутрішніх справ Ольга Шармар  акцентувала на ще кількох проблемних питаннях, як-от в кваліфікації ч. 4. Ст. 152 (зґвалтування щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди) і ст. 155 (Вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку). Адже ці положення передбачають різну відповідальність, водночас є дещо схожими за своїм змістом.

Юристка, консультантка народної депутатки Олександра Голуб сказала про те, що важливо не дослівно переписувати норми зі Стамбульської конвенції в українське законодавство, а  імплементувати положення у відповідності до національних особливостей, щоб не створювати додаткових колізій, та напрацювати відповідну термінологію.

Представник Тренінгового центру прокурорів Ігор Пилипенко висловився щодо форм вчинення правопорушень за статтею 153 ККУ  і зазначив, що, наприклад, примусове оголення є психічним насильством. І задля його доведення можна обрати певний вид експертизи – чи то судово-медичку, чи психіатричну.

На заході такожи були присутні: представник Офісу Генерального прокурора Віктор Мисяк, представники Департаменту моніторингу дотримання прав людини МВС України Ольга Перунова та Олена Дашутіна, контентний редактор JustTalk Євген Крапивін.

Сказане експертами й експертками підсумувала Катерина Шуневич і анонсувала наступні подібні обговорення щодо імплементації норм Стамбульської конвенції.

Результати напрацювань цього обговорення невдовзі з’являться на нашому сайті.

*Цей захід відбувався за фінансової підтримки Ради Європи в межах проекту “Combatting Violence against Women in Ukraine (COVAW)”.