"Практика ЄСПЛ у справах, пов'язаних із кібернасильством" - Jurfem

“Практика ЄСПЛ у справах, пов’язаних із кібернасильством”

Вашій увазі серія статей учасниць програми стажування “ЮрФем” на тему кіберзлочинності. Сьогодні презентуємо статтю Тетяни Нарок, студентки 3 курсу ЛНУ імені Івана Франка, учасниці Другої літньої школи ЮрФем

На сьогодні тема насильства є однією із найпоширеніших проблем нашого суспільства. За результатами опитування міжнародної організації U-Report, 67% респондентів  стикались в житті з проявами насильства: з боку правоохоронних органів, однолітків, батьків (опікунів) та коханої людини. Воно може проявлятись у завданні фізичних страждань жертві, психологічному тиску, а також у економічному та сексуальному насильстві. Проте з того часу, коли соціальні мережі заполонили всі сфери нашого життя та стали його невід’ємною частиною, виник новий вид насильства – кібернасильство (кібербулінг).

Що ж таке кібернасильство?

Кібернасильство – це систематичні умисні дії з боку особи або групи осіб із використанням інформаційно-комунікаційних засобів, спрямовані проти іншої особи , що характеризуються створенням ворожої, принизливої обстановки й метою або наслідкам яких є залякування, порушення права на безпечне навчання, повагу, честь, гідність, майно, здоров’я і життя та обмеження свободи волевиявлення особи.  Простіше кажучи, якщо людина принижує та ображає іншу людину за допомогою текстових повідомлень або коментарів, ділиться її особистою інформацією без її дозволу, розповсюджує неправдиву інформацію про цю людину в мережі Інтернет – це прояви кібернасильства.

Для такого виду насильства характерна нерівність сил, систематичний характер, а також ,частіше за все, асоціальність, тобто відсутність прямого контакту «переслідувача»  із  постраждалою та анонімність.

Рішення ЄСПЛ, які стосуються  кібернасильства.

Найчастіше постраждалими від кібернасильства є діти,  адже вони є більш вразливою категорією суспільства. Також  це зумовлено тим, що діти більшість свого часу проводять у соціальних мережах та використовують їх як площадку для самовираження.

У рішенні ЄСПЛ  K.U. v. FINLAND дванадцятирічний  хлопчик постраждав від кібернасильства сам того не підозрюючи. Ця справа пов’язана із захистом прав у цифровому середовищі, зокрема крадіжки ідентичності дитини.

Суть справи полягала в тому, що невідома особа розмістила від імені малолітнього хлопчика оголошення сексуального характеру, в якому також містилися відомості про вік дитини  та рік його народження, зазначався детальний опис його фізичних характеристик, наводився лінк на веб-сторінку, яку він мав на той час, де було зображено його фото, а також телефонний номер, який був правильний, за винятком однієї цифри. Постраждалий дізнався про таке оголошення тоді, коли йому почали приходити листи електронною поштою від невідомих чоловіків із пропозиціями зустрітися.

Таким чином, через використання особистих відомостей та розповсюдження неправдивої інформації в мережі Інтернет без дозволу дитини, хлопчик став потерпілим не лише від кібернасильства, а й педофілів.

Тема кібербулінгу у більшості асоціюється з дітьми чи підлітками, проте постраждати від знущань в Інтернеті може  будь-хто та в будь-якому віці. Дорослі також можуть зазнавати залякування та образливих дій в мережі. Щоб впевнитися у жорстокості кібербулінгу щодо дорослих достатньо лише прочитати коментарі під публікаціями у соціальних мережах знаменитостей, спортсменів чи навіть політиків. Звичайна критика часто межує там зі справжніми знущаннями. Однак, від залякувань та образ в Інтернеті страждають не лише громадські діячі — постраждати  може кожен із нас.

Рішенням Європейського суду з прав людини, яке частково сколихнуло світ, стало рішення у справі Buturugă v. Romania  пов’язаній із кібернасильством. Цим рішенням ЄСПЛ відніс кібернасильство  до однієї  із ознак вчинення домашнього насильства, що є надзвичайно важливим для світової судової практики.

Суть справи полягала у тому, що колишній чоловік заявниці протиправно оглядав її електронні сторінки, включаючи акаунт у Facebook, і робив копії її розмов, приватних документів та фотографій. Національні органи відхиляли скарги потерпілої на підставі того, що поведінка колишнього чоловіка була недостатньо серйозною, щоб кваліфікуватись як правопорушення. Більше того, влада не розглядала справу з точки зору домашнього насильства.

У своєму рішенні ЄСПЛ наголосив, що кібербулінг є наразі визнаним одним із видів насильства над жінками та дівчатами і може виражатись в різних формах, зокрема кіберпорушення приватного життя, втручання до комп’ютера постраждалої та вилучення, поширення та маніпуляція інформацією чи зображеннями, зокрема приватного характеру. Також в контексті рішення ЄСПЛ звернув увагу на те, що домашнє насильство не має сприйматись лише як насильство фізичне, проте воно може включати в себе, окрім інших форм, психологічне насильство чи залякування. Таким чином, ЄСПЛ  погодився із аргументом заявниці, що такі дії, як моніторинг, доступ чи збереження кореспонденції подружжя без права на це, мають бути враховані, коли національні органи розслідують факти домашнього насильства.

Рішення у справі Buturugă v. Romania  цікаве тим, що в Європейський суд з прав людини  вперше ідентифікував явище кібернасильства як одного з видів домашнього насильства над жінками.

Явище кібернасильства вже давно відоме у сучасному світі, хоча є все ще новим відносно інших видів насильства. Проте кіберпорушення приватного спілкування, маніпуляції у соціальних мережах із різного роду приватною інформацією, а також моніторинг соціальних мереж без дозволу на це стали однією із поширених проблем у сучасному суспільстві. Тому у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголосив, що кібербулінг є не просто цькуванням у мережі Інтернет, а може бути й одним із видів насильства.

Читайте інші статті учасниць Програми стажування ЮрФем

Стаття Мар’яни Ткачук “Поняття кіберзлочинності в українському та міжнародному законодавстві”

Стаття Юлії  Нікітної “Чи передбачена в Україні відповідальність за кібернасильство: основні законодавчі акти”

Стаття Юлії Тунків “Який алгоритм дій постраждалих від кібернасильства?”