Права та гарантії полонених українських військовослужбовців/виць - Jurfem

Права та гарантії полонених українських військовослужбовців/виць

Правила поводження із полоненими регламентуються Конвенцією про поводження з військовополоненими і додатковими протоколами до неї, прийнятими в 1977 і 2005 році. 

Такі правила зобов’язана виконувати держава, що утримує військовополоненого/ну.

Водночас метою цієї публікації є дослідження та систематизація прав та гарантій українських військовополонених рф на момент їх перебування в полоні та після повернення додому.

4-та стаття Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року визначає, що військовополоненими вважаються особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до визначеного Конвенцією переліку осіб.

Військовополоненими особи вважаються з моменту, коли вони підпадають під владу супротивника, до їхнього остаточного звільнення та репатріації. А якщо з’являється сумнів, чи належать особи, які брали участь у воєнних діях і потрапили до рук супротивника, до військовополонених, то такі особи користуються захистом Конвенції доти, доки їхній статус не буде визначений компетентним трибуналом.

З 24 лютого 2022 року в Україні введено режим воєнного стану. Особливий період внаслідок дій агресії російського загарбника на окремих територіях України продовжується вже більше 8 років. Втім, до цього часу законодавством поки не передбачено спеціальних правових норм, які б регламентували статус цієї категорії осіб, та не передбачено можливості отримання ними окремих соціальних гарантій.

Було декілька законопроєктів (№ 6231, № 6104 та №8205), якими пропонувалося розширити повноваження Служби безпеки України в частині ведення обліку заручників і повідомлення родичів таких заручників про це, а також у видачі документу, що підтверджує факт утримання в заручниках, а також їхніх прав та гарантій.

26 січня цього року прийнятий законопроєкт № 6104 “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей”. Цей Закон визначає основи соціального і правового захисту осіб, стосовно яких установлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також членів їхніх сімей. Закон спрямований на захист як військовополонених (у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які проходили військову службу), так і цивільних осіб, захоплених у заручники у зв’язку зі здійсненням діяльності, спрямованої на вираження поглядів, цінностей, позицій щодо обстоювання державного суверенітету України, або позбавлених особистої свободи для подальшого примушування органів влади, інших фізичних чи юридичних осіб вчинити певні діяння в обмін на звільнення утримуваної особи.

18 травня Президент підписав цей Закон. 20 травня набули чинності його окремі положення, а 19 листопада набуде чинності сам Закон. Протягом шести місяців із дня його опублікування Уряд буде здійснювати приведення у відповідність відповідних підзаконних нормативно-правових актів.

Тому доцільно проаналізувати сучасний стан законодавства України.

Окремі норми щодо прав та гарантій військовополонених визначенні Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану».

  1. Відповідно до ч. 6 ст. 9 вказаного Закону за військовослужбовцями/вицями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати:
  • в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, 
  • окладу за військовим званням, 
  • надбавки за вислугу років,
  • інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру, 
  • інших видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. 

Сім’ям зазначених військовослужбовців/иць щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються КМУ.

Дія цього положення не поширюється на військовослужбовців/иць, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували із ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців/иць: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності – повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства – незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі й не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з’ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або в заручники, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців/иць ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців/иць, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації – з дня прийняття рішення про проведення такої індексації. 

  1. Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону члени сімей військовослужбовців/иць та осіб, звільнених у запас або у відставку, а також військовослужбовців/иць, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, якщо ці особи прослужили у ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та правоохоронних органах не менш як 20 календарних років, мають право на медичне обслуговування у закладах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
  2. Вказаною вище Постановою КМУ (з урахуванням змін, внесених Постановою КМ № 400 від 01.04.2022, що застосовується з 24.02.2022 р.) визначено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, які: захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення).

Звертаю увагу, що в Україні запрацював Об’єднаний центр з пошуку та звільнення полонених.

Для звернень громадян цілодобово працюють телефони:

Існує ряд інших сервісів, а також законодавчих процедур для пошуку осіб. Однак з метою належного здійснення відповідних процедур рекомендуємо звертатися до відповідних фахівців – юристів, адвокатів та правоохоронних органів.

Цей матеріал розроблений авторкою для сайту Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”. Зміст цього матеріалу є позицією авторки і не обов’язково відображає позицію Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”.