Право підозрюваних та обвинувачених на звільнення з-під варти для проходження військової служби під час воєнного стану (мобілізації) - Jurfem

Право підозрюваних та обвинувачених на звільнення з-під варти для проходження військової служби під час воєнного стану (мобілізації)

Підозрюваний (обвинувачений) може звернутися до прокурора з клопотанням про скасування тримання під вартою для проходження військової служби за призовом. Після отримання такого клопотання прокурор оцінює відповідні ризики та може звернутися з подальшим клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до слідчого судді.

Слідчий суддя або суд невідкладно розглядає клопотання прокурора і виносить рішення щодо запобіжного заходу.

Звільнений з-під варти підозрюваний або обвинувачений не пізніше 24-х годин має з’явитись для призову на військову службу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем своєї реєстрації. У випадку порушення цих вимог прокурор ініціює обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до такої особи.

Крім того, передбачається можливість зміни інших запобіжних заходів. Так, запобіжний захід у вигляді застави може бути змінений на особисте зобов’язання, якщо клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані у заставу (повністю чи частково), на рахунки НБУ для цілей оборони України.

Та необхідно враховувати, що у ст. 616 КПК законодавцем передбачено перелік кримінальних правопорушень, підозрювані, обвинувачені у вчиненні яких не мають права на скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з міркувань проходження військової служби під час мобілізації: ст. 115, 146–147, 152–156, 255, 255-1, 257, 258–262, 305–321, 330, 335–337, 401–414, 426–433, 436, 437–442 Кримінального кодексу України. 

Тобто не кожен охочий з числа підозрюваних чи обвинувачених отримав право на таке звернення.

Окрім того, з моменту введення воєнного стану в Україні передбачена можливість звернення до Президента України із клопотанням (заявою) про помилування засуджених із бойовим досвідом для оборони країни.

За офіційною інформацією Департаменту виконання кримінальних покарань Мін’юсту, станом на 5 березня 2022 року Президентом України було помилувано 363 засуджених, які відбували покарання у виправних центрах і мали нетривалі строки покарання та ненасильницькі статті, однак мали бойовий досвід або необхідні нині військові професії.

Процедура прийняття рішення стосовно помилування передбачає, що засуджений пише клопотання, яке адміністрація колонії передає Комісії при Президентові України у питаннях помилування. Після чого Комісія розглядає клопотання та за результатами розгляду направляє списки Президенту України, який їх підписує. Рішення про помилування надсилають в установу виконання покарань, і людину мають звільнити.

За помилуваними особами повинні приїхати представники Збройних сил або представник Територіальної оборони. Якщо колишній засуджений мав значний бойовий досвід, то його забирають у свою частину, а інші особи долучаються до Територіальної оборони.

Таким чином, адміністрації установ виконання покарань в умовах воєнного стану мають проводити інформування засуджених про можливість звільнення і роз’яснювати відповідні процедури для осіб, які виявили бажання захищати нашу країну та мають відповідний бойовий досвід.

Правова консультація підготовлена за підтримки The European Endowment for Democracy (EED).

Інші наші матеріали щодо війни росії проти України можна знайти тут.