Проблема заборони абортів: коментують учасниці Літньої школи ЮрФем

Оксана Фіткаленко, студентка 4 курсу Національного університету “Одеська юридична академія”, факультет прокуратури та слідства

 Оксана Фіткаленко:

Полеміка, щодо абортів гостро стоїть роками у праві. А право, це вибір, яскраве вираження особи того чи іншого бажання. Маючі чіткі установки держава часто хоче зазіхнути на наш вибір. Вибір, який наче б то існує і демократична держава в якій так хотілося б жити часто мають сумнівне значення. Право на життя затверджене Загальною декларацією прав людини (1948 р.), зафіксоване у ст. 2 Конвенції Ради Європи про захист прав людини та основних свобод (1950 р.) , ст. 6 Конвенції про права дитини (1989 р.) та у великій кількості законів різних держав світу, зокрема це передбачає і стаття 27 Конституції України . Хто має право розпоряджатися життям ще не народженої дитини? Та чи можна розпоряджатися в такому випадку життям його матері? У всякому разі це додасть роботи правоохоронним органам, так як збільшиться кількість нелегальних абортів, але аж ніяк не змінить демографічну ситуацію. Жінки вимушені будуть шукати допомоги у інших державах, що значно погіршить становище тих в яких вони проживають. Згідно з Декларацією щодо медичного аборту, прийнятою в Осло, якщо аборт дозволено законом, ця процедура повинна бути виконана лікарем відповідної кваліфікації за умови виконання певних вимог. Саме це зможе слугувати безпеці при проведенні даної процедури . Адже для переривання вагітності може слугувати ряд багатьох проблем,а не тільки її свідомий вибір. Так, держава повинна втручатися в питання абортів, але краще, що вона може зробити це забезпечити їх належне виконання через певні потреби жінок, а не карати за них!

Оксана Мельниченко, студентка Білоцерківського національного аграрного університету, факультет права та лінгвістики

Оксана Мельниченко:

Відповідно до принципів демократизму, заборона на аборти є неконституційною та порушує права жінок. Навіть якщо і забороняти аборти, то з поправкою до закону, що жінка має право на аборт у разі інцесту чи зґвалтування. Жінка, як і чоловік має право вибору, і право на аборт це є її невід’ємне право. Однак держава відповідно до Загальної декларації декларації з прав людини може встановлювати обмеження прав людини у власному законодавстві, однак такі обмеження не повинні зважування права людини та мають відповідати міжнародним договорами цих держав у сфері прав людини. Взагалі, питання щодо права на переривання вагітності є досить дискусійним та недостатньо розробленим і обґрунтуваним як у науці, так і в практиці. Відповідно до положень Всесвітньої організації охорони здоров’я, плануючи сім’ю, подружжя та власне сама жінка може запобігати небажані вагітності, вільно обирати кількість та час народження дітей. Так, це є право жінки, яке ніхто не може обмежувати чи зважування, це право на приватне життя. Хоча, з іншого боку держава турбується про генофонд, про наслідки переривання вагітності, такі як порушення дітородної функції, бездітність, інші ускладнення вагітності і пологів, що призводять до смерті матері та дитини. Стосовно лікарів, то відповідно до Декларації про медичні аборти є етичний принцип лікаря – повага до людського життя з самого його початку. Звичайно, досить складно у ситуації з переривання вагітності виражати конкретикиу, оскільки це сфера приватного життя кожної жінки, і лише їй вирішувати як діяти у власному житті, адже відповідальність за наслідки як негативні, так і позитивні буде нести жінка. Переривання вагітності – це сфера особистих переконань та поглядів, совісті, які необхідно поважати. У більшій мірі це сфера моральності та відношення особисто кожного, право вибору. Ми спостерігаємо ситуацію, що в більшості своїй аборти заборонені у східних державах, таких як Іран, Ірак, Єгипет, Ємен, Лівія, де жінки не мають таких прав та свобод, як у європейських демократичних країнах. І в той час у країнах Європи та Америки, де діють принципи демократії, де жінки мають більшу кількість прав, однак не рівну з чоловіками, держави не повинні обмежувати жінок у праві переривання вагітності. Жінка має право вибору народжувати чи переживати вагітність, право на аборт, на власне вільне волевиявлення щодо свого майбутнього життя та здоров’я.