Враховуючи поширеність сексуального насильства під час збройних конфліктів, воно становить складову інших міжнародних злочинів, таких як воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид.
Сьогодні в Міжнародному кримінальному суді вже розглядається звернення 38 країн через вторгнення росії в Україну, а прокурор Міжнародного кримінального суду оголосив про початок проведення розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Доповнити список воєнних злочинів, безсумнівно, можуть і випадки сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.
Питання сексуального насильства, як воєнного злочину, неодноразово перебували у фокусі ряду справ Міжнародного кримінального суду. Зокрема, такими є справи «The Prosecutor v. Germain Katanga», «The Prosecutor v. Bosco Ntaganda», «The Prosecutor v. Jean-Pierre Bemba Gombo», «The Prosecutor v. Dominic Ongwen». Україна з такими випадками стикається вперше в своїй практиці, а тому необхідним вбачається аналіз наявної судової практики Міжнародного кримінального суду щодо особливостей розгляду питань сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, та в яких випадках мова йшла про виправдання особи за вчинення цих злочинів. Більше про це у матеріалі Аналітичного центру ЮрФем.
Метою обговорень є ідентифікація викликів, з якими на сьогодні може стикнутись Україна при формуванні доказової бази щодо злочинів сексуального насильства під час конфлікту як міжнародного злочину, особливості розгляду в суді питань щодо сексуального насильства під час конфлікту на основі наявної практики Міжнародного кримінального суду.
На першому публічному обговоренні будемо дискутувати з приводу наступних питань:
- Чи може сексуальне насильство, зокрема зґвалтування, підпадати під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду? Якщо так, то під який злочин підпадає зґвалтування відповідно до Римського Статуту (воєнний злочин, злочин проти людяності чи геноцид)?
- Докази та доказування у справах, де особа обвинувачується у вчиненні сексуального насильства в умовах збройного конфлікту.
- Роль і значення національних судів у справах про притягнення окремих осіб до відповідальності за національним законодавством при вирішенні справ в Міжнародному кримінальному суді.
- Особливості співпраці органів державної влади, правоохоронних органів з Міжнародним кримінальним судом
Коли: 24 червня о 12:00
Де: прямий ефір у facebook
Спікери/спікерки:
- Олена Харитонова – гендерна експертка, к.ю.н., доцентка кафедри кримінального права №1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, запрошена дослідниця Інституту кримінального права, криінального процесу та кримінології Університету Граца, членкиня ЮрФем
- Злата Симоненко – адвокатка
- Анна Славко – к.ю.н., викладачка кафедри міжнародного, європейського права та порівняльного правознавства Сумського державного університету
- Валерія Мельник – начальниця відділу у Департаменті протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора
Модераторка: Дар’я Росохата, спеціалістка Аналітичного центру Асоціації жінок-юристок “ЮрФем”
До теми, рекомендуємо ознайомитись з новим матеріалом Аналітичного центру ЮрФем “Чи враховує Міжнародний кримінальний суд гендерний аспект при розслідуванні сексуального насильства.”