Сексизм у засобах масової інформації як різновид дискримінації - Jurfem

Сексизм у засобах масової інформації як різновид дискримінації

Резюме:

У цьому матеріалі розглянуто одну з проблем в сфері гендерної дискримінації – сексизм у медіа рекламі, поняття, причини його виникнення, і наслідки сексизму для суспільства і окремої особи. Також проаналізовано  Закон “Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” щодо протидії дискримінації за ознакою статі” (проект Закону № 3427).

Вступ:

Досі, у XXI столітті,  в Україні найбільший відсоток матеріалів, що містять дискримінацію, – це новини із секситськими заголовками та повідомленнями. Експерти ІМІ (інститут масової інформації) зафіксували, що 61,5% статей від загальної кількості матеріалів мали дискримінаційний характер.

Щорічне дослідження Інституту масової інформації виявило, що в Україні онлайн-медіа публікують принизливі стереотипи щодо жінок у 80 разів частіше, ніж щодо чоловіків: абсолютна більшість принизливих повідомлень стосується жінок (98,8%), щодо чоловіків їх 1,2%.

В українських медіа є набір «гарячих тем»: прозорі/мокрі купальники, короткі обтислі топи, міні/мікро/ сукні, спідниці (бажано прозорі або просто еротичні), детальний опис оголених тіл, порівняння інтимних частин тіла з їжею (булочки, персики, диньки, кавунчики, пончики), ще можна присоромити за розтяжки, ненафарбовані обличчя, бо «Ти ж жінка, ти повинна бути красива завжди, щоб усі чоловіки мліли й носили на ручках».

З вище зазначених тез я б хотіла виокремити наступні аспекти даної теми:

  1. Сексуальна об’єктивація, у рекламі, медіа та маркетингу.

Виражається у перетворенні жіночого тіла на предмет, ілюстрацію чогось, що не має стосунку до основного повідомлення чи продукту. Проявляється через поширене використання звабливих жіночих образів, приміром, «оближи» (реклама морозива), «візьми в рот» (реклама пельменів), «два метри задоволення» (оголені жіночі ноги в рекламі диванів). Дана реклама спрямована на підтвердження стереотипу про те, що жінка народжена бути красивою, подобатися чоловікам, зваблювати, приваблювати.

Наприклад сайт «Політека» активно використовують сексуальну об’єктивізацію жіночого тіла:

  1. Ідеалізоване жіноче тіло в рекламі та моді.

Міф про красу створює нереалістичний образ ідеальної жінки та її «правильної» жіночності, а реклама використовує його для  зросту продажу товарів та практик «краси». Така «ідеально-вилизана» реклама формує у споживачів та споживачок комплекс неповноцінності і може призвести до розладів харчової поведінки: анорексія у дівчат-підлітків, депресії, синдрому-самозванця, невпевненості в собі тощо.

Наприклад бренди косметики та одягу часто можуть використовувати фото із відредагованими тілами та обличчя моделей без жодних проблем, розтяжок, розширених пор, акне, зайвих кілограмів, шрамів тощо для створення ідеальної картинки в рекламній компанії. Ідеальної, але не реалістичної.

Через таку рекламу та маркетинг ЗМІ все частіше публікують дискримінаційну рекламу про те, що гонитва за гарною зовнішністю — це головний пріоритет у житті дівчат і жінок.

Пропоную з’ясувати то, що таке сексизм та сексистська реклама

Секси́зм (англ. sexism, від лат. sexus — стать;) — упередження чи дискримінація людей через їхню стать або гендер.

Сексистська реклама — це реклама, що принижує гідність людини за ознакою статі у контексті, або в сукупності з ознаками фізичних характеристик, інвалідності, соціального статусу, трудової діяльності, сімейного стану та сімейних обов’язків, материнства та батьківства, національності, раси, політичних уподобань, релігійного віросповідання, інших типів та форм соціально-економічних та особистих відносин людини.

Причини сексизму у ЗМІ:

Сексизм є різновидом гендерної дискримінації, тому що заснований на демонструванні переваг інтелектуальних, фізичних, творчих та інших характеристик або здібностей однієї особи або групи осіб по відношенню до іншої особи або групи осіб.

  1. Гендерні стереотипи та гендерні ролі, їх передача з покоління в покоління, як варіант єдино правильної поведінки в суспільстві, як певна «норма»; (сприйняття в суспільстві чоловіка як суб’єкта, людини, а жінки – як «відхилення» – як наслідок гендерна нерівність).
  2. Нечутливість до різних проявів дискримінації – неосвіченість суспільства в питанні прав людини і громадянина (поваги до людської честі та гідності);
  3. Низький рівень правової обізнаності населення – відсутність покарання за дискримінацію в різних формах і сферах життя;
  4. Замовчування про велику кількість сексистської реклами (телебачення, соціальні мережі, біл-борди тощо) – суспільство звикає до такої дискримінації і дана проблема стає «суспільною нормою»
Наслідки сексизму як виду дискримінації для суспільства:
  1. Дискримінація за ознакою статі та/або ґендеру є порушенням прав людини і перешкоджає реалізації прав людини та основоположних свобод, як це було визнано Комітетом ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок у його Загальній рекомендації №28, яка стосується основних обов’язків держав-учасниць відповідно до статті 2 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок;
  2. Сексизм є проявом таких історично нерівноправних взаємин між жінками та чоловіками, які призводять до дискримінації та перешкоджають повноцінному покращенню становища жінок у суспільстві;
  3. Сексизм посилює ґендерні стереотипами, які стосуються жінок і чоловіків, дівчат і хлопців, а також суперечить досягненням ґендерної рівності та відкритості суспільства;
  4. Сексизм є перешкодою до розширення прав і можливостей жінок та дівчат, які непропорційно страждають від сексистської поведінки; і далі відзначаючи, що ґендерні стереотипи та власні упередження формують норми, поведінку та очікування чоловіків та хлопців, а відтак призводять до сексистських дій;
  5. Сексизм пов’язаний із насильством стосовно жінок і дівчат, а тому «повсякденний» сексизм є частиною насильницького середовища, що формує атмосферу залякування, страху, дискримінації, виключення та незахищеності, які обмежують можливості й свободу.
Закон “Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” щодо протидії дискримінації за ознакою статі” (проект № 3427)

10 вересня, Верховна Рада прийняла Закон “Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” щодо протидії дискримінації за ознакою статі” (проект № 3427).

На мою думку, цей закон є дуже важливим тому, що це ще один крок на шляху до гендерної рівності, протидії дискримінації за ознакою статі, зокрема у галузі реклами в нашій країні. Цей закон допоможе в боротьбі проти гендерних стереотипів та упереджень, які нам показують в рекламі, а також сексуалізації та об’єктивації жіночого тіла, бо сексистська реклама не призводить до запам’ятовування бренду, а навпаки відволікає від того, що рекламується.

Запровадження даного закону доводить, що Україна виконує свої зобов’язання відповідно до Конвенції ООН з ліквідації усіх форм дискримінації щодо жінок. Протидія дискримінації за ознакою статі передбачена також Угодою про асоціацію України з Європейським Союзом та іншими міжнародними документами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема – Стратегією ґендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки та Глобальними цілями сталого розвитку ООН.

Що змінилося?

До чинного ЗУ «Про рекламу» внесли такі зміни:

  • дано визначення понять «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі»;
  • посилено відповідальність за порушення законодавства про рекламу;
  • посилено захист прав споживачів реклами.

Даний закон чітко визначає дефініції «дискримінаційна реклама», «дискримінаційна реклама за ознакою статті», але не використовує термін «сексизм».

Поняття «дискримінаційна реклама» має вичерпний перелік дискримінаційних тверджень за ознакою: раси, кольору шкіри, національності, політичних, релігійних та інших переконань, освіти, роду занять, походження, громадянства, віку, сімейного, майнового, соціального стану тощо.

Також хочу наголосити про неприпустимість показу в рекламі: переваги статі чи принизливих гендерних стереотипів; насильства; зображення оголеного тіла з метою привернення уваги споживача.

Щодо відповідальності, то тепер рекламодавцю загрожує близько ₴60 000 штрафу за:  зазначення віку кандидатів на вакансії; статеві, расові, ідеологічні преференції; недостовірну чи неповну інформацію про умови пропозиції.

На рекламодавців можуть накласти 1700 грн штрафу за: неподання інформації про вартість реклами та приховану рекламну діяльність.

Закон не обмежує права на відшкодування шкоди тим, кому вона була завдана недобросовісною рекламою.

Особливо хочу відмітити те, що відтепер кожен споживач має право написати скаргу до Індустріального гендерного комітету з реклами. Представники комітету розглядають кожний лист-скаргу, оцінюють рекламу – чи порушує вона стандарти і чи є сексистською. Потім зв’язуються напряму з рекламодавцями і вимагають цю рекламу прибрати.

Висновки

Отже, підсумовуючи хочу зазначити, що для українського суспільства є дуже важливим те, що про сексизм у засобах масової інформації, починають говорити, а не замовчувати і нормалізувати як це було декілька років тому. Перший крок до вирішення будь-якої проблеми – це визнання даної проблеми.

Внесення змін до Закону «Про рекламу» доводить те, що Україна рухається у правильному напрямку у питанні гендерної рівності та ліквідації усіх форм дискримінації за ознакою статті. Дані зміни до законодавства сприятимуть протидії дискримінації за ознакою статі у сфері реклами та формуванню гендерно чутливого інформаційного простору, культури толерантності, а також нетерпимості до будь-яких форм насильства серед широких верств населення; посилить захист прав споживачів реклами, а також сприятиме встановленню правового порядку у сфері реклами.

На мою думку забезпечення рівних прав, повага до честі, гідності, індивідуальності та особистості кожного громадянина – це те чого так не вистачає нашій державі для того щоб почуватися вільними від дискримінації, утисків, упереджень, стереотипів.

Вільна нація – це вільна країна.