Відсутність особи у військовій частині: дії командування - Jurfem

Відсутність особи у військовій частині: дії командування

Чи не найпоширенішим кримінальним правопорушенням сьогодні є самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем/ицею, а також нез’явлення його/її вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу, відповідальність за яке передбачено ст. 407 КК України. Самовільне залишення військової частини (далі – СЗЧ), вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Поширеними є випадки, коли військовослужбовець/иця у військовій частині, обліковується таким/ою,  який/яка самовільно залишили військову частину (далі – ВЧ), але при цьому її не залишали та продовжують виконувати бойові завдання на лінії зіткнення, військовослужбовець/иця перебуває на лікуванні, мають місце інші поважні причини відсутності військового/ої у ВЧ, однак в командування відсутні докази поважності такої відсутності, таким чином командування змушене здійснювати відповідні дії по оголошенню особи в СЗЧ.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців/иць, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до ч. 4 ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Військовослужбовці/иці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов’язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців/иць.

Військовослужбовці/иці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.

Військовослужбовці/иці, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до ст. 26 Закону про військову службу, крім військовослужбовців, яким вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.

Військовослужбовці\иці, яким призначено кримінальне покарання у вигляді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених ст. 474849 КК України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби за службовою невідповідністю.

Для військовослужбовців/иць, стосовно яких суд виніс виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбов(и)цям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.

Порядок призупинення та продовження військової служби визначається положеннями про проходження військової служби, відповідно до п. 144-1 якого для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із ЗСУ або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється.

Відповідно до ст. 6 Розділу І Дисциплінарного статуту командир зобов’язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов’язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставленням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який прийняв рішення притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу – також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу (ст. 85 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено особою, яка призначила службове розслідування, або старшим командиром, але не більш як на один місяць.

Якщо під час службового розслідування буде з’ясовано, що правопорушення військовослужбовця/иці містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 4. Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, службове розслідування може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов’язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення. Згідно зі ст. 47 Дисциплінарного статуту підставою для усунення такого військовослужбовця від виконання службових обов’язків є невиконання (неналежне виконання) службових обов’язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настанню таких наслідків.

Рішення про усунення військовослужбовця/иці від виконання службових обов’язків приймається прямим командиром (начальником). Якщо військовослужбовець/иця, стосовно якого приймається рішення про усунення від виконання службових обов’язків на період проведення службового розслідування, займає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, одночасно з прийняттям рішення про усунення від виконання службових обов’язків відповідний начальник покладає тимчасове виконання обов’язків за цією посадою на іншу особу.

Наказ про усунення військовослужбовця/иці від виконання службових обов’язків скасовується, якщо за результатами службового розслідування підстави для прийняття такого рішення не підтвердилися або прийнято рішення про притягнення військовослужбовця, який вчинив правопорушення, до дисциплінарної відповідальності.

У разі прибуття до місця служби військовослужбовця/иці, військову службу якого призупинено, командир військової частини з’ясовує підстави його/її відсутності і негайно інформує про це орган досудового розслідування та орган управління Військової служби правопорядку у ЗСУ, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням. Командування військової частини або орган управління Військової служби правопорядку ЗСУ здійснює супроводження військовослужбовця до органу досудового розслідування (п. 144-4 Положення про проходження військової служби).

Командир (начальник), який усунув підлеглого від виконання службових обов’язків без достатніх підстав, несе за це відповідальність.

Як підсумок:

  1. при відсутності у командира належних доказів поважності причин відсутності військовослужбовця у військовій частині він зобов’язаний вжити заходів щодо проведення відповідного службового розслідування та звернення з відповідною заявою про вчинення злочину;
  2. в день внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань начальник ВЧ зобов’язаний призупинити військову службу особі;
  3. на час проведення службового розслідування особа може бути відсторонена від службових обов’язків, грошового забезпечення та інше;
  4. за весь час необґрунтованого призупинення військової служби виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.

Цей матеріал розроблений авторкою для сайту Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”. Зміст цього матеріалу є позицією авторки і не обов’язково відображає позицію Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”.