Олена Середенко,
юристка громадської організації “Спілка Жінок Херсонщини”,
володарка почесної відзнаки “Волонтер 2018 року”,
членкиня “ЮрФем”
1.Чому юридична професія? Це було Ваше рішення? Скільки років Ви уже в професії і що Вас тримає у ній?
Про те, що я буду юристом, я, напевно, знала ще з дитинства ) Я виховувалась в родині, де у всіх були рівні права, і мене з дитинства вчили бути чесною і справедливою, відстоювати своє право, якщо на нього зазіхають.
В школі я була лідеркою, була, навіть, президентом школи, тож і там боролася за права учнів ) З дитинства не бачила себе ніде, окрім юриспруденції. Чим старша я ставала тим цікавіше мені було дізнаватися нове про права та обов’язки людини. Читала переважно детективи, бо цікавішого жанру я не уявляла (до речі читати я почала в три рочки і найбільшим покаранням від мами було для мене, коли вона забирала в мене книжку). Крім того, в мене завжди було бажання допомагати людям, які потребують допомоги, але не мають відповідних знань. Я розуміла, що мені ці знання даються легше, аніж деяким моїм знайомим, а отже це для чогось мені ж дане )
Піти на юридичний було суто моїм рішенням. Близькі намагались мене відмовити, адже, я дуже хотіла працювати в поліції ( на той час ще міліції), і батьки весь час намагалися мене налаштувати на те, що професія слідчого це не жіноча робота. І ось тут, вже тоді спрацював мій поклик до вивчення проблем гендеру і я довела всій своїй родині, що жінка чудово може справитися з так званою «чоловічою» роботою.
У юридичній професії я вже майже 13 років. Що тримає? А нічого не тримає… Просто отримую задоволення від своєї роботи. Постійно вчусь новому, розширюю свої горизонти і отримую новий досвід. Колись почула фразу – перетвори свою роботу на хобі, і тобі ніколи не доведеться працювати. Ось в моєму випадку зараз саме так.
2. Три найцікавіші факти чи історії, які Ви пригадуєте з професійного життя чи навчання?
1. Після закінчення школи, батькам все ж таки на хвилиночку, вдалось змусити мене повірити, що юриспруденція це не моє. Я поступила в Харківський національний автодорожній університет на факультет будування доріг та митного врегулювання. Але пройшов рік. Я ледве довчилась, кинула той ненависний університет, і поступила в юридичний, який із задоволенням і закінчила ) Тож, порада батькам, ніколи не обманюйте дітей )
2. Я пройшла службу в органах внутрішніх справ із самого-самого низу. Прийшла в міліцію в 18 років (бо вирішила навчатися на заочній формі навчання, аби одночасно з навчання набиратися справжнього досвіду). Почала працювати рядовим в патрульно-постовій службі Лінійного відділу на станції Херсон УМВС України на Одеській залізниці. Потім працювала в карному розшуку, трошки у відділі боротьби з незаконним обігом наркотичних речовин, і останні три роки служби присвятила слідству. Слідчим і звільнилась в 2015 році з одного з територіальних відділів МВС Херсонської області, маючи звання старшого лейтенанта міліції.
3. Три найцікавіші факти про Вас: чим захоплюєтесь крім роботи?
1. Я вже три роки займаюсь благодійністю. Працюю з дітками, які знаходяться в інтернатних закладах, сім’ями, які опинились в складних життєвих обставинах. Наразі поєднала свою професію з покликом душі, задля кардинальних змін в нашому регіоні щодо становища таких діток. Наразі працюємо над цим разом з командою.
2. Я регулярно займаюся спортом. Тренування по вечорах це вже як правило )
3. Я вишиваю бісером. У моїх рідних стіни прикрашені моїми власноручно вишитими картинами. Після важкого дня, обожнюю сісти за картину. Думки збираються до купи )
4. Які свої справи чи яку діяльність вважаєте найбільш успішною та значущою?
Вже зазначала про те, що наразі поєднала свої професійні знання з благодійністю та покликом душі. Тож вважаю, що найбільш значуща справа мого життя ще попереду. І ми з командою над нею вже працюємо. Коли отримаємо результат я з Вами поділюсь )
5. Дайте три асоціації до фрази “жінка-юристка”
- Надихаючий лідер;
- Рівноправний партнер;
- Самодостатня реалізована людини.
Ну, це ті фрази, які я і мої близькі асоціюють зі мною. Тож я вважаю, що вони вони можуть бути ассоційовані зі всіма юристками.
6. Побажайте щось своїм колегам-юристкам
Шановні колежанки! Я бажаю кожній із Вас натхнення! Бажаю, щоб Ваші очі сяяли від результату нашої нелегкої роботи. Адже бути юристкою, це не лише презентабельно та цікаво, а ще й дуже складно. Бо тільки ми з Вами знаємо, наскільки важливо в нашій професії постійно самовдосконалюватись та йти в ногу із змінами в законодавстві. Бажаю, щоб кожну із Вас підтримували в родині, бо знаю по собі, яке це неймовірне відчуття, коли твоя кохана людина щиро радіє твоїм перемогам! Підтримка важлива! Якими б сильними і незалежними ми не були! Зі святом!
Інші інтерв’ю читайте за посиланням