Звіт за результатами моніторингу судової практики щодо вчинення домашнього насильства щодо дитини - Jurfem

Звіт за результатами моніторингу судової практики щодо вчинення домашнього насильства щодо дитини

Концепція «дитина свідок=дитина постраждала від домашнього насильства» введена в українське законодавство з набранням чинності у 2018 році Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Вона передбачає, що дитина, яка стала свідком (очевидцем) домашнього насильства повинна бути визнана правоохоронними органами постраждалою (потерпілою) від домашнього насильства.

Такі зміни у законодавство були пов’язані зі імплементацією норм Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (далі – Стамбульська конвенція).

За даними Національної поліції України у 2020 році надійшло 209 тисяч звернень з приводу вчинення домашнього насильства, з них 3 400 звернень від дітей, що становить 1,63% звернень від загальної кількості.

Проте, за нашими спостереженнями, ці дані не в повній мірі відображають ситуацію із кількістю дітей, постраждалих від домашнього насильства, адже стосуються лише тих випадків, коли дитина заявила про вчинення домашнього насильства. Проте у більшості випадків, якщо в сім’ї має місце домашнє насильство, як мінімум одна дитина є її свідком, і, відповідно, повинна бути ідентифікована, навіть якщо не вона звернулася у поліцію, а її мати чи інші особи.

Аналітичний центр ЮрФем провів моніторинг судової практики про притягнення кривдників до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо дитини (ст. 173-2 КУпАП).

Звіт за підсумками моніторингу читайте тут.